Надіїн Дмитро Пимонович

український письменник, літературознавець, науковець, педагог.
(1907-1942)

 Біографічна довідка
Надіїн Дмитро Пимонович народився 21 жовтня 1907 року в селі Володимирівка Казанківського району в сім’ї наймита. Після закінчення школи у с. Володимирівка Дмитро вступив до Херсонської профшколи, а потім став студентом Миколаївського інституту народної освіти (нині Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського), який закінчив 1930 року й одержав кваліфікацію: вчитель суспільствознавства, української та російської мови і літератури.
Брав участь в Миколаївському літературному об’єднанні «Стапель». Після закінчення інституту займався журналістською роботою на Донбасі, працював відповідальним секретарем журналу «Літературний Жовтень» в Одесі, до якої переїхав 1933-го, водночас читав лекції з історії української літератури в Одеському педагогічному інституті. Писав наукові статті про творчість Лесі Українки, Тараса Шевченка, Павла Тичини, Володимира Сосюри, підготував до захисту кандидатську дисертацію «Проблема особи в ліриці Лесі Українки».
Поетична творчість Дмитра Надіїна починається у 20-х роках. Тоді на сторінках періодичної преси з’являються перші спроби пера молодого автора. Ще студентом мовно-літературного факультету Миколаївського інституту народної освіти Д. П. Надіїн видав книжечку віршів із символічною назвою «На світанні» (1929), яка вийшла у миколаївському видавництві «Геть неписемність!». Потім кілька збірок поета вийшли у 1930-ті роки, зокрема, «Втручання поета» (1931) та «Прозорість» (1933). Другу половину 30-х років Дмитро працював наполегливо і як поет, і як викладач, і як науковець. Працю й творчість перервала війна. Пісня поета зосталася недоспіваною.
На жаль, віршів, написаних у дні війни, майже не збереглося. Але ім’я поета не забуто. Уже після закінчення війни було видано дві книжки його віршів: «Я був бійцем» (1958, Донецьк) та «Пісня бійця» (1966, Одеса).
Член СП СРСР.
Учасник Другої світової війни. На початку лютого 1942 року під Ростовом Дмитро Пимонович Надіїн загинув.

Основні твори

  • Прозорість : вибрані поезії / Д. Надіїн. – Київ: Дніпро, 1972. – 134 с.

Література про життя і творчість

  • Надіїн Дмитро Пимонович : [біогр. довідка] // УРЕ. – Київ, 1982. – Т. 7. – С. 205.
  • Дмитро Надіїн : [біогр. довідка] // Письменники Радянської України: 1917-1987: бібліогр. довідник. – Київ, 1988. – С. 427.
  • Надіїн Дмитро Пимонович, поет : [біогр. довідка] // Літературна Миколаївщина в особах : бібліогр. покажч. – Миколаїв, 2001. – С. 64.
  • Январев, Э. И. Надеин Дмитрий Пименович : [биогр. справка] / Э. И. Январев // Николаевцы. 1789 – 1999 : энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 238 – 239.

  • Крижанівський, С. Дмитро Надіїн, що поліг «смертю хоробрих», або Як це було насправді / С. Крижанівський // Дивослово. – 2001. – №1. – С. 45–46.