Місто морської слави

Пам’ятники будь-якого міста можна назвати кам’яними сторінками його літопису – в них віддзеркалення подій, історичних ідей епохи, видатних людей. Для нашого міста, яке з самого початку розвивається як суднобудівний центр півдня країни, закономірні пам’ятники, присвячені діячам вітчизняного флоту.

Алея адміралів

    29 липня 1978 року уздовж вулиці Адміральської біля будівлі колишнього штабу Чорноморського флоту, нині музею суднобудування і флоту (вул. Адміральська, 4), встановлено пам’ятники видатним флотоводцям, доля яких пов’язана з Миколаєвом. Гордо і велично підносяться бюсти адміралів Ф. Ф. Ушакова, М. П. Лазарєва, Ф. Ф. Беллінсгаузена, П. С. Нахімова, В. О. Корнілова, Г. І. Бутакова, виконані миколаївськими скульпторами А. Коптєвим, О. Сапєлкіним, О. Здиховським, Ю. Макушиним, архітектором Миколаївського філіалу “Діпромісто” В. Поповим.

Література:

  • Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 26.

 

Пам’ятник адміралу С. О. Макарову

   Віце-адмірал Степан Осипович Макаров, видатний російський флотоводець, учений-океанограф, полярний дослідник і винахідник, народився в Миколаєві 8 січня 1848 року.
За проектом С. О. Макарова та під його керівництвом був побудований перший у світі потужний криголам “Єрмак”, на якому він двічі здійснив плавання до Арктики. Миколаївці пам’ятають і шанують свого героїчного земляка. Ім’я С. О. Макарова носить Миколаївський національний університет кораблебудування і вулиця, на якій він народився, а на фасаді будинку, в якому він з’явився на світ (вул. Адмірала Макарова №6) знаходиться меморіальна дошка.
А в 1976 році після реконструкції Флотського бульвару біля одного із його входів встановлений пам’ятник С. О. Макарову. Його фігура на повний зріст виконана з бронзового сплаву, а постамент – із рожевого полірованого граніту. Напис на постаменті свідчить: «Макаров Степан Осипович. 1848 – 1904. Вице-адмирал, выдающийся флотоводец и учёный. Родился в Николаеве, погиб на броненосце «Петропавловск».
Автори: скульптори А. Коптєв і О. Сапєлкін, архітектор Ю. Стєшин.

Література:

  • Выборный, Н. Николаев. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 68.
  • Лифанов, В. Николаев: 1789 – 1989: страницы истории: справочник / В. Лифанов, В. Миющенко. – Одесса: Маяк, 1989. – С. 26 – 27.
  • Миколаїв: фотоальбом / [авт. фот. Б. О. Міндель; авт. тексту Б. Л. Аров]. – Київ: Мистецтво, 1981. – 119 с.: іл.
  • Миколаївська область:1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С. 22.
  • Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 128 – 130.
  • Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 94 – 96.

* * *

  • Адмирал Макаров избавился от двух осиных гнезд : в Николаеве на Флотском бульваре реставрируют обветшалый памятник флотоводцу // Николаевские новости. – 2011. – №83(13 июля). – С. 8.
  • Аров, Б. Городу, корабелам, флотоводцам / Б. Аров // Южная правда. – 1976. – 25 июля.
  • Тонковид, В. Памятник адмиралу Макарову реконструируют / В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2011. – №76(14 июля). – С. 1.

 

Історико-меморіальний комплекс заводу імені 61 комунара

Меморіальний комплекс створений в 1967 році, на честь 50-річчя Радянської влади. Він складається з народного музею історії заводу, центральної заводської площі з пам’ятником броненосцю «Потемкин», декоративно оформленої фасадної стіни, яка відтворює історію підприємства від закладки до наших днів. Меморіальна стіна довжиною понад 400 метрів, висотою від чотирьох до шести метрів облицьована кольоровою штукатуркою, сіро-білою плиткою. На горельєфах, барельєфах і панно за допомогою граніту і металу в художньо-образній формі відображені основні віхи історії нашої Батьківщини. У створенні історико-меморіального комплексу брали участь архітектор Ю. Новосьолов, художники П. Зеренков і А. Кузьмін, скульптор Л. Крестов.

Література:

  • Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 162 – 164.

Пам’ятний знак “Броненосець “Потёмкин”

    Завод імені 61 комунара – найстаріше підприємство в Миколаєві. Тут побудовано немало першокласних суден і серед них– броненосець “Потёмкин”.
У червні 1980 року на центральній площі біля головних воріт заводу імені 61 комунара відбулася закладка пам’ятного знака “Броненосець “Потёмкин”. Гранітну колону, прикрашену шлейфами прапорів і штиками гвинтівок, увінчує модель броненосця з кованої міді.
Автори скульптори А. Дема і В. Новиков, майстри Ленінградського експериментального скульптурно-виробничого комбінату, талановито передали бунтівний дух 1905 року, увінчавши монумент точною копією броненосця.

Література:

  • Миколаїв: фотоальбом / упорядкув. і текст Б. Арова; під заг. ред. Л. Кисличенко. – Київ: Мистецтво, 1989. – 182 с.: іл.
  • Миколаївська область: 1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С. 23.
  • Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 29 – 30.
  • Умеренков, А. Здравствуй, город корабелов: путеводитель / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1986. – С. 17.

Головні ворота підприємства

   Головні ворота і кам’яна стіна навколо підприємства споруджені в 1842 році архітектором Карлом Акроідом за вказівкою головного командира Чорноморського флоту і портів, воєнного губернатора Миколаєва і Севастополя М. П. Лазарєва. Після завершення реконструкції в 1978 році воротам повернули первісний вигляд. На них встановлені барельєфи міфічних крилатих коней з риб’ячими хвостами. Такі ворота єдині в Україні

Література:

  • Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 29 – 30.

Пам’ятник матросу Гнату Шевченку

   26 серпня 1874 р. в Миколаєві був урочисто відкритий пам’ятник матросу Гнату Шевченку. Це був перший у дореволюційній Росії пам’ятник нижчому чину.
В ніч з 19 на 20 січня 1855 р. Гнат Шевченко закрив своїм тілом лейтенанта Бірюльова і загинув від ворожої кулі. Після оприлюднення наказу головнокомандувача російськими військами Меншикова про подвиг Г. Шевченка, з усіх кінців Росії почали надходити грошові внески на спорудження пам’ятника героєві-матросу.
Проект пам’ятника був замовлений академіку – скульптору М. Й. Микешину. Для того, аби укластися в кошти, в Миколаєві знайшли можливість виготовити пам’ятник господарським способом. Різьб’яр Адміралтейської верфі Юдін згодився вирізати з дерева модель бюста Шевченка по малюнках Мікешина. За цією моделлю в Миколаєві, в ливарній майстерні, з металу гармат, що були захоплені в турків під час війни 1828-1829рр., був відлитий бюст героя.
Встановили пам’ятник біля флотських казарм на гранітному п’єдесталі.
У 1903 р. пам’ятник був перевезений до м. Севастополя, але до наших днів не зберігся.
25 червня 1993 р. Миколаївська міськрада народних депутатів ухвалила рішення № 265 про відновлення в м. Миколаєві цього пам’ятника. Пункт 2 цього рішення такий “Встановити відновлений пам’ятник перед головним фасадом “Будівельного коледжу”.
30 вересня 1994 р. відбулося урочисте відкриття відновленого пам’ятника.

Література:

  • Александренко, И. И. Памятники Николаева / И. И. Александренко // Николаевские достопримечательности. – Николаев : Возможности Киммерии, 2010. – С. 273-304 : ил. – (Південна бібліотека).
  • Миколаївська область: 1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С. 30.

* * *

  • Ворошнин, В. Матрос Шевченко / В. Ворошнин // Рідне Прибужжя. – 2010. – №88(14 серп.). – С. 3.
  • Журавель, А. История одного памятника / А. Журавель // Южная правда. – 1968. – 19 июля.
  • Нестерчук, В. Вернём городу памятник / В. Нестерчук // Южная правда. – 1993. – 17 авг.

Пам’ятник О. І. Казарському

   Подвиг брига «Меркурій» під командуванням капітана Олександра Івановича Казарського назавжди увійшов в історію нашої Батьківщини. Життя славетного капітана обірвалося в Миколаєві. На старому цивільному цвинтарі (Некрополі), всередині церковної огорожі, з правого боку знаходиться могила, на якій встановлено пам’ятник командиру брига «Меркурій» О.І.Казарському, з чорного полірованого граніту у вигляді вертикальної плити висотою біля 3-х метрів. На пам’ятнику в круглому медальйоні вигравійовано портрет. О. І. Казарського. Під портретом на латунній пластині зображено якір і зроблено напис: «Капитан І ранга Александр Иванович Казарский (1798 – 1833), командир героического 18-пушечного брига «Меркурий», победившего в бою 27 мая 1829 года два турецких линейных 110- и 74-пушечных корабля». На зворотньому боці пам’ятника вгорі – бронзовий медальйон з датою: «14 мая 1829 г.», а внизу – зображення легкого корабля під повними вітрилами і напис: «Восемнадцатипушечный бриг «Меркурий».
   Поряд з могилою О. І. Казарського встановлено пам’ятники штурману «Меркурія» І. П. Прокоф’єву і штурманському учню Ф. Є. Спиридонову. Капітан і штурмани закінчили Миколаївське штурманське училище.

Література:

  • Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 36 – 38.
  • Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 92-94.

Братські могили захисникам Севастополя

   У період Кримської війни 1853 – 1856 роки багатьох тяжкопоранених воїнів, захисників Севастополя, відправляли до Миколаєва. Ратників і ополченців , які померли від ран, ховали на міському кладовищі.
    У 1856 році над братськими могилами були встановлені кам’яні пам’ятники з хрестами. На одному з них напис: «Защитникам Севастополя (1853 – 1856 гг.) от благодарных граждан Николаева. Слава и вечная память», на другому: «В память раненных воинов и ополченцев, умерших в Николаеве в Крымскую войну в 1853-56 гг.»

Література:

  • Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 94.