Спогади про минуле примушують замислитися про майбутнє. Пам’ять про загиблих – це те, що робить людство мудрішим і благороднішим. Ми шануємо пам’ять героїв-визволителів, партизан і підпільників, які ціною свого життя подарували нам сьогоднішній день. Їх подвиги увічнені в металі і камені монументів і меморіальних дошок.
Меморіальний комплекс на честь 68 десантників-ольшанців
Увічнена пам’ять легендарного десанту під командуванням ст. лейтенанта К. Ф. Ольшанського, який весною 1944 року висадився в тилу ворога на території Миколаївського морського порту і більше двох діб бився з ворогом, відбив 18 запеклих атак і відстояв зайняті позиції. Із 68 десантників живими залишилися лише 12 бійців. Це єдина операція в роки війни, коли високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні всі її учасники. Загиблих десантників поховали на головній площі міста. На честь їх безсмертного подвигу в 1946 році встановили пам’ятник.
Автори: скульптор О. Ізмалков, архітектори – О. Марочинський і І. Пейсахіс. До 30-річчя визволення Миколаєва від нацистських окупантів сквер Десантників був реконструйований і 27 березня 1974 року відкритий новий меморіал десантникам. Автори меморіального комплексу – архітектори Вадим і Ольга Попови. Меморіал розділений на дві частини – святкову і урочисто-жалобну. У святковій частині споруджено бронзовий пам’ятник 68 героям-десантникам. У скульптурній групі – 7 фігур : К. Ф. Ольшанський, який має портретну схожість із героєм, три матроси, два сапери і рибалка, що був провідником десантників. Композиція динамічна, передає момент бою десантників у порту.
Вся композиція героїв згрупована навколо бойового прапора. Скульптурна група встановлена на низькому постаменті, основою якої є стереобат. На тильному боці постаменту, на бронзовій дошці – текст.
Пам’ятник виготовлений з граніту і бронзи.
Постамент: висота – 2,2 м, довжина – 5,5 м., ширина – 3м.
Скульптурна група: висота –7м, ширина – 2,7м, довжина – 5,2м.
Автори: скульптор Ю. Поммер і архітектори Вадим і Ольга Попови, О. Душкін – зберегли творчий задум автора першого пам’ятника ольшанцям О. Ізмалкова.
Центром жалобної частини є Вічний вогонь. За ним – гранітні сходи ведуть вниз, до місця поховання ольшанців. На гранітному камені напис бронзовими літерами: “Вечная слава Героям, павшим в боях за нашу Советскую Родину”, в лівому верхньому куті – бронзова зірка Героя Радянського Союзу. На надгробних плитах з чорного граніту висічено імена десантників.
Література:
- Выборный, Н. Николаев / Н. Выборный. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 60 – 63.
Миколаїв: фотоальбом / [авт. фот. Б. О. Міндель; авт. тексту Б. Л. Аров]. – Київ: Мистецтво, 1981. – 119 с.: іл. - Миколаїв: фотоальбом / упорядкув. і текст Б. Арова; під заг. ред. Л. Кисличенко. – Київ: Мистецтво, 1989. – 182 с.: іл.
- Миколаївська область:1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С. 21.
- Лифанов, В. Николаев: 1789 – 1989: страницы истории: справочник / В. Лифанов, В. Миющенко. – Одесса: Маяк, 1989. – С. 112, 133 – 134.
- Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 156 – 159.
- Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 87 – 89.
* * * - Да святится имя твое, десантник! // Вестник Прибужья. – 2003. – 8 мая. – С. 13.
Пам’ятник К. Ф. Ольшанському
В 1964 році біля входу на територію Миколаївського морського торгового порту встановлено бюст ст. лейтенанта, командира загону моряків -десантників Героя Радянського Союзу Костянтина Федоровича Ольшанського. Біля підніжжя постаменту – адміралтейський якір з корабельним ланцюгом.
Автор пам’ятника: скульптор О. Здиховський.
Пам’ятні знаки десанту
На цьому місці велася підготовка до висадки десанту ст. лейтенанта К. Ф. Ольшанського, на рибальських човнах, яка відбулася в березневу ніч 1944 року. Тепер тут встановлено пам’ятний знак.
Навпроти портового елеватора, біля місця, де висаджувався десант, на буях укріплено пам’ятний знак: між двома якорями п’ятикутна зірка і корабельна ринда – дзвін, що розгойдується на хвилях, подзвонюючи. Він завжди нагадуватиме нащадкам про героїчний десант, про їх подвиг в ім’я визволення міста від гітлерівських загарбників.
- Выборный, Н. Николаев / Н. Выборный. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 62 – 63.
Петраш, А. Музей ольшанцев: путеводитель / А. Петраш, П. Ярковой // Одесса: Маяк, 1984. – 48 с. - Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 89.
* * * - В память о подвиге Ольшанцев // Вечерний Николаев. – 2014. – N 35(29 марта). – С. 2 : фот.
26 марта возложили венки и цветы к памятному знаку на месте высадки отряда десантников под командованием К. Ф. Ольшанского на берегу Южного Буга, спустили на воду венок. - Влащенко, А. Память священна : 2 мая в Николаеве был установлен на прежнее место памятный буй в честь десанта под командованием Константина Ольшанского / А. Влащенко // Наш город. – 2014. – N 20(6 мая). – С. 5 : фот.
- Кремко, А. На месте высадки десанта воинов-ольшанцев вернули памятный якорь / А. Кремко // Николаевские новости. – 2010. – №53(5 мая). – С. 2.
- Молчанова, А. На Южном Буге в Николаеве установили 20-тонный буй / А. Молчанова // Николаевские новости. – 2014. – N 56(7 мая). – С. 1 : фот.
- Тонковид, В. Отсюда десант стартовал в бессмертие / В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2004. – 30 марта. – С. 3.
- Тонковид, В. Памятный знак-буй вернулся на место : [реставрация памятного знака] / В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2014. – N 51(6 мая). – С. 1 : фот.
«Отмечавший» место высадки легендарного десанта под командованием Константина Ольшанского в Корабельном районе памятный знак-буй, снесенный ледоходом четыре года назад, вновь установлен.
Меморіальний комплекс воїнам-визволителям
В 1967 році на розі проспекту Центральний і вулиці Декабристів, де в березні 1944 року велись запеклі бої за кожний квартал, відкрито меморіальний комплекс воїнам-визволителям. До 35-річчя визволення міста від нацистських окупантів монумент було реконструйовано. У першому варіанті він мав декоративний характер. На високому шпилі була зображена чаша з факелом вічного вогню. А поряд – стела, на якій викарбувані номери військових частин, що отримали почесне звання «Миколаївських». Біля підніжжя монумента – напис: «Воинам-освободителям».
Пам’ятник зроблено за проектом студентів Новосибірського інженерно-будівного інституту О. Пряхіна, М. Давидова і В. Ворсіна. В його створенні брали участь архітектор Л. Заполянська, скульптор А. Коптєв і художник В. Зізда.
Реконструкцію монумента було доручено художнику-проектувальнику Ю. Т. Стешину та скульптору А. Коптєву. У центрі його споруджено високий тригранний шпиль із зображенням ордена Вітчизняної війни на вершині, який доповнює багатофігурну композицію. Барельєфи на бронзовій стелі, виконані скульптором А. Коптєвим, розповідають про мужність радянських воїнів. На стелі зображені зажурена мати з сином, солдати в атаці, прапороносець. Поряд на металі напис: “Почетное звание “Николаевские” присвоено…”, а далі йде перелік дивізій, батальйонів, загонів.
- Выборный, Н. Николаев / Н. Выборный . – Одесса: Маяк, 1979. – С. 63.
- Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 16.
- Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 92.
* * * - Настенко, О. Висота пам’яті // Ленінське племя. – 1980. – 9 трав.
Меморіальний комплекс воїнам, які загинули в боях за Миколаїв
Під час визволення Миколаєва в березні 1944 року від фашистських загарбників загинули сотні радянських воїнів. Меморіальний комплекс загиблим воїнам відкрито 27 березня 1969 року на міському кладовищі, де в братських могилах поховані 900 солдат і офіцерів, полеглих в боях за визволення Миколаєва. На чотирьох братських могилах встановлено факели. Центральною частиною меморіального комплексу є 23–метровий обеліск у вигляді тригранного штика., на бокових гранях якого викарбувані фігури Воїна і Скорботної Матері.
Автори: скульптор А. Коптєв, архітектор І. Пейсахіс.
Література:
- Выборный, Н. Николаев / Н. Выборный. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 63.
- Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 90.
* * * - Восстановлен мемориал, изувеченный “благодарными потомками” : [22 июня, в День скорби и памяти жертв войны в Украине, восстановлен мемориал на старом городском кладбище] // Вестник Прибужья. – 2009. – №26(25 июня). – С. 1.
- Тонковид, В. Мемориал освободителям Николаева восстановлен : [в День скорби и памяти жертв войны в Украине восстановлен мемориал на старом городском кладбище] / В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2009. – №67(23 июня). – С. 2.
Меморіальний комплекс жертвам фашизму
На території Миколаївщини в роки Другої світової війни фашистські нелюди замордували десятки тисяч радянських патріотів. Вони катували, вішали та розстрілювали підпільників, партизан, розвідників та мирних громадян. 27 березня 1969 року в Миколаєві відбувся урочисто-жалобний мітинг, і біля стіни міського кладовища було відкрито пам’ятник жертвам фашизму. На високому обеліску із рожевого граніту – бронзове обличчя Скорботної Матері. Внизу напис: “Они отдали свою жизнь за наше счастье. Гордым героям бессмертная слава”. Пам’ятник являє собою неправильний паралелепіпед, нижня частина якого задумана у вигляді скелі. На одній із сторін – горельєфні портрети трьох безіменних героїв.
Автор пам’ятника – скульптор О. А. Здиховський.
- Выборный, Н. Николаев / Н. Выборный. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 64.
- Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 86 – 87.
Братська могила замучених фашистами в роки війни
Проїжджаючи повз парк «Перемога» і далі, до Університету кораблебудування в Соляних, серед стовбурів дерев і великої кількості різнокольорових бензоколонок – можна побачити чорну пляму мармуру з написом:
«В братской могиле покоятся останки более 30 тысяч советских военнопленных и мирных граждан, замученных гитлеровцами в концентрационном лагере поселка Темвод». Це полите кров’ю місце, де 60 років тому знаходився концтабір «Шталаг-364», повинне залишитися в пам’яті наших городян.
- Москаленская, Я. Темное прошлое Темвода: просветлится ли? / Я. Москаленская // Наш город. – 2006. – №17 (23 марта). – С. 15.
Пам’ятник воїнам-танкістам
28 березня 1976 року, в день 32-ї річниці визволення Миколаєва, на перехресті проспекту Центральний з вулицею Комсомольською встановлено пам’ятник воїнам-танкістам. На постаменті височить бойова машина – танк Т-34, що увічнив подвиг танкістів 2-го гвардійського механізованого корпусу, які 28 березня 1944 року під командуванням генерал-лейтенанта К. В. Свиридова, прорвавши оборону ворога в районі вулиць Слобідських, вийшли на південно- східну окраїну Миколаєва. Через 32 роки танк знову прийшов у місто, але тепер вже як пам’ятник воїнам-визволителям, танкістам. Його встановили на п’єдесталі з чорного лабрадориту. На ньому викарбувано символічний номер “283”, який нагадує, що місто було звільнене 28 березня
- Выборный, Н. Николаев / Н. Выборный. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 64
- Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 16.
- Умеренков А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 90.
* * * - Сарапина, Л. Памятник подвигу танкистов / Л. Сарапина // Южная правда. – 1976. – 30 марта.
- Шовкопляс, Н. 40 лет на пьедестале : [история памятника воинам-танкистам] / Н. Шовкопляс // Южная правда. – 2016. – N 33(26 марта). – С. 3 : фот.
Пам’ятники В. О. Лягіну
Наприкінці 1941 року в наше місто прибув розвідник Віктор Лягін з групою чекістів. Незважаючи на режим терору і гестапівського стеження, В. Лягіну вдалося створити підпільну організацію «Миколаївський центр». Під його керівництвом підпільники збирали і передавали на Велику землю важливі повідомлення, вели серед населення широку агітаційну роботу, здійснювали масштабні диверсії, зривали плани гітлерівців по відправленню молоді до Німеччини. У лютому 1943 року Віктора Лягіна було схоплено фашистами і в липні того же року замучено в застінках гестапо.
Віктору Лягіну посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Ім’я Лягіна носить одна з вулиць Миколаєва.
У березні 1969 року біля середньої школи №22 було встановлено пам’ятник В. Лягіну. На високому постаменті прямокутної форми – бронзовий бюст. З лицевого боку у правій верхній частині зображена зірка Героя Радянського Союзу, а нижче по центру напис: «В. А. Лягин».
Автор пам’ятника – скульптор І. В. Макушина.
28 березня 1974 року до 30-річчя визволення Миколаєва від німецько-фашистських загарбників на розі вулиці Лягіна і проспекту Центральний встановлено бронзовий бюст героя на постаменті з червоного полірованого граніту. На чільному боці пам’ятника – бронзова Зірка Героя і напис: «Герой Советского Союза Лягин В. А.».
Автори пам’ятника: скульптори М. Ігнатьєв, Є. Максименко, архітектор Г. Портних.
- Выборный, Н. Николаев / Н. Выборный. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 65 – 66.
- Миколаїв: фотоальбом / [авт. фот. Б. О. Міндель; авт. тексту Б. Л. Аров]. – Київ: Мистецтво, 1981. – 119 с.: іл.
- Миколаївська область: 1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С. 21.
- Лифанов, В. Николаев: 1789 – 1989: страницы истории: справочник / В. Лифанов, В. Миющенко. – Одесса: Маяк, 1989. – С. 134.
- Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 83 – 84.
* * * - Зякун, М. Пам’ятник герою / М. Зякун // Ленінське племя. – 1974. – 30 берез.
У травні 1942 року в місті почала діяти розвідувальна група під керівництвом В. І. Андрєєва (Палагнюка). До її складу увійшли і миколаївські школярі Шура Кобер і Вітя Хоменко.
Становище в групі ускладнювалося, не вистачало зброї, вийшов з ладу радіопередавач… Встановлення зв’язку з Центром було доручено Шурі і Віті. Завдання було виконане. Повернувшись в рідне місто, хлопці приступили до виконання нових завдань. Невдовзі вони були заарештовані фашистами. Десять днів гестапівці жорстоко катували дітей, але нічого від них не дізналися. 5 грудня 1942 року юні патріоти в числі інших підпільників були страчені фашистами. Батьківщина високо оцінила подвиг героїв: Шура Кобер і Вітя Хоменко нагороджені орденами Вітчизняної війни І ступеня посмертно.
5 листопада 1959 року в Піонерському сквері (нині сквер Юних героїв) було відкрито пам’ятник героям-розвідникам. Його споруджено на кошти, одержані за зібраний школярами України металобрухт.
На високому постаменті стоїть дві бронзові фігури хлопчиків. На гранітній плиті висічені слова: «Пионерам – героям, юным разведчикам Шуре Коберу и Вите Хоменко, погибшим в борьбе с фашистскими захватчиками 5 декабря 1942 года, от пионеров Украины».
Автори пам’ятника: скульптори О. Князек, Т. Судвіна, архітектор Ю. Тягно.
- Выборный, Н. Николаев / Н. Выборный. – Одесса: Маяк, 1979. – С. 66 – 67.
- Миколаїв: фотоальбом / [авт. фот.Б. О. Міндель; авт. тексту Б. Л. Аров]. – Київ: Мистецтво, 1981. – 119 с.: іл.
- Миколаївська область:1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С.15.
- Лифанов, В. Николаев: 1789 – 1989: страницы истории: справочник/ В. Лифанов, В. Миющенко– Одесса: Маяк, 1989. – С. 119 – 120.
- Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 159 – 160.
- Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 85 – 86.
* * * - Прокопенко, Л. Салют героям!: як створювався пам’ятник Шурі і Віті / Л. Прокопенко // Ленінське племя. – 1973. – 5 груд.
Пам’ятний знак на місці подвигу Олександра Сидорчука
Парк Перемоги – найбільший парк нашого міста. Він розкинувся на правому березі Інгулу уздовж проспекту Героїв України, закладений в 1945 році, в ознаменування Перемоги над гітлерівською Німеччиною. На центральній алеї парку встановлено пам’ятний камінь з меморіальною дошкою на честь подвигу розвідника Олександра Сидорчука. Напис на ній закарбував одну з яскравих сторінок боротьби радянських патріотів з фашистськими окупантами в Миколаєві. 10 березня 1942 року чекіст-розвідник Олександр Сидорчук здійснив масштабну диверсію проти гітлерівських окупантів – знищив ангар з 27 ворожими літаками, великим запасом пального і авіамоторів, який знаходився на цьому місці. Олександр Сидорчук входив до групи В. Лягіна.
Автор пам’ятника: скульптор О. Здиховський.
Меморіальну дошку встановлено на будинку по вул. Соборній, 4, в якому мешкав Олександр Сидорчук, член підпільної організації групи В. Лягіна, в 1941 – 1942 рр.
- Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 166 – 167.
- Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд. 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 85 – 105.
Пам’ятний знак журналістам-миколаївцям
8 травня 1979 року було відкрито пам’ятний знак журналістам–миколаївцям, які загинули в роки Другої світової війни. Пам’ятний знак було встановлено на території Миколаївської школи №7 на кошти, зароблені у колгоспах, за зібрані металобрухт і макулатуру. Взяти участь у цій справі виявили бажання школярі багатьох сіл і міст України. Гуртківці цієї школи декілька років збирали матеріал про журналістів, котрі не повернулися з війни.
Напередодні Дня журналіста, у дворику школи відбулося урочисте відкриття відреставрованого пам’ятного знака журналістам. На гранітному камені пам’ятного знака – напис: “На пам’ять про миколаївських журналістів, які полягли в боях за Батьківщину”.
- Миколаївська область: 1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С. 23.
* * * - Жирова, М. Памяти погибших журналистов : [история памятного знака] / М. Жирова // Рідне Прибужжя. – 2009. – №87(11 серп.). – С. 3.
- Леонідов, Л. Спорудимо памятник / Л. Леонідов // Ленінське племя. – 1979. – 4 січ.
- Памятник погибшим журналистам : [в канун Дня журналиста, во дворе школы №7 торжественно открыли отреставрированный памятник погибшим журналистам] // Южная правда. – 2015. – N 61(6 июня). – С. 3.
- Прокопенко, А. В Николаеве почтили память журналистов : [в предверии Дня журналиста, в Николаеве торжественно открыли отреставрированный памятник погибшим журналистам] / А. Прокопенко // Наш город. – 2015. – N 23(10 июня). – С. 16 : фот.
- Тонковид, В. О погибших журналистах помнят : [в День скорби и чествования памяти жертв войны, в СШ №7 почтили память журналистов, которые не вернулись из фронтов] / В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2011. – №69(25 июня). – С. 2.
- Христова, Н. Пишите без цензуры и “джинсы” : [накануне Дня журналиста, во дворике общеобразовательной школы №7 состоялось торжественное открытие отреставрированного памятного знака журналистам] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2015. – N 60(6 июня). – С. 1 : фот.
Пам’ятний знак на честь героїчного комсомольського полку
11 серпня 1941 року до пам’ятника героям Сиваша, що на вулиці Пушкінській, прийшла група молоді, з направленнями на фронт. Тут, біля обеліска, вони дали урочисту клятву битися з фашистами, не шкодуючи життя. Так почав свою біографію 38-й комсомольський добровольчий інженерний полк, який був сформований за рішенням ЦК ЛКСМУ. Комсомольці Миколаєва у дні святкування 50-річчя комсомолу України встановили у Сиваському сквері гранітний камінь на честь героїчного комсомольського полку.
- Героїчний комсомольський // Ленінське племя. 1973. – 22 груд.
Пам’ятник льотчикам-визволителям
2 вересня 1975 року на Київському шосе, в районі аеропорту, відбулося відкриття ще одного пам’ятного знака, який увічнив подвиги льотчиків 17-ї повітряної армії генерал-полковника В. О. Судця. На постаменті встановлено бойовий літак – винищувач «МІГ – 19», який спирається на якір. Це символ міцної дружби воїнів Збройних Сил з людьми корабельного краю.
- Миколаїв: фотоальбом / упорядкування і текст Б. Арова; під заг. ред. Л. Кисличенко.– Київ: Мистецтво, 1989. – 182 с.: іл.
* * - Героям – льотчикам // Ленінське племя. – 1975. – 4 верес.
- Гымбиль, А. Память на века!: [ відбулося відкриття Пам’ятного знака, який увічнив подвиги льотчиків 17-ї повітряної армії генерал-полковника В. О. Судця] / А. Гымбиль // Южная правда. – 1975. – 4 сент.
Монумент Сталевому солдату на Кургані Слави
Цей рукотворний Курган, заввишки двадцять п’ять метрів, бачить кожен, хто проїздить по шосе Миколаїв – Київ. То свята земля. Її привезли й принесли люди з 366 братських могил, щоб насипати в степу високий курган в пам’ять про тих, кому ми зобов’язані нашим життям.
Значення пам’ятного місця посилюється і тим, що в березні 1944 року, під час боїв за визволення Миколаївщини тут був штаб 3-го Українського фронту.
Таких великих пам’ятників на Миколаївщині ще не було. Поруч з одинадцятиметровою фігурою солдата спорудили п’ятиметровий надовб, який символізував ворожі укріплення. З великою точністю розрахували навантаження. Адже автомат у витягнутій руці солдата – це біля тонни металу. На допомогу скульпторам прийшли інженери проектувальних установ. Скульптурним матеріалом обрали іржостійку сталь, яка рідко застосовується художниками. Вибір не випадковий. Сталь, на той час найсучасніший у техніці матеріал, виявився дуже пластичним у скульптурі і в даному випадку якнайкраще відповідав ідеї пам’ятника.
Відкривали монумент 8 травня 1975 року, до 30-річчя Перемоги радянського народу над фашистською Німеччиною. І ось над зеленими схилами 25-метрового кургану як символ Перемоги стоїть Сталевий солдат. Сильний, рвучкий, він кинувся вперед, щоб захистити від ворогів поля, що розкинулися довкола, сади, рідну землю.
Автори: скульптори Юрій і Інна Макушини; архітектор В. Бутаков.
- Миколаїв: фотоальбом / [авт. фот. Б. О. Міндель; авт. тексту Б. Л. Аров]. – Київ: Мистецтво, 1981. – 119 с.: іл.
- Миколаївська область: 1937 – 2007: історичний альманах. – Миколаїв: Атол, 2007. – С. 21.
* * * - Мущинский, П. В честь подвига на Южном Буге / П. Мущинский // Южная правда. – 1975. – 16 апр.
- “Сталевому солдату” нужен срочный ремонт // Южная правда. – 2020. – N 5(18-21 янв.). – С. 5 : фот.
Депутаты Николаевского областного совета встретились с Юрием и Инной Макушиными, авторами скульптуры монумента “Стальной солдат”, который расположен в г. Новая Одесса и принадлежит мемориальному комплексу “Курган Славы”.
Пам’ятний знак із зображенням ордена Перемоги
6 травня 1985 року напередодні 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні була відкрита площа Перемоги. В центрі її встановлено пам’ятний знак із зображенням ордена Перемоги, виконаний з легкого металу сріблястого кольору. Здалеку видно шпиль пам’ятника.
Автор проекту – начальник конструкторсько–художньої лабораторії Б. Т. Криворучко.
- Миколаїв: фотоальбом / [авт. фот. Б. О. Міндель; авт. тексту Б. Л. Аров]. – Київ: Мистецтво, 1981.–119 с.: іл.
- Лифанов, В. Николаев: 1789 – 1989: страницы истории: справочник / В. Лифанов, В. Миющенко. – Одесса: Маяк, 1989. – С. 143.
- Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В.Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 21 – 22.
Меморіальна дошка К. Ольшанському
26 березня 2014 року, напередодні 70-ї річниці визволення міста Миколаєва від нацистських окупантів, у Миколаївській загальноосвітній школі І-Ш ступенів № 43 імені К. Ф. Ольшанського була відкрита меморіальна дошка Герою Радянського Союзу Костянтину Ольшанському.
- В память о подвиге Ольшанцев // Вечерний Николаев. – 2014. – N 35(29 марта). – С. 2 : фот.
Кілька років тому було зруйновано меморіальну дошку Павлові Защуку, активного учасника підпільного руху в Миколаєві в роки окупації міста німецько-фашистськими загарбниками, одного з керівників підпільної організації «Миколаївський центр». А 27 березня 2007 року, напередодні святкування 63-ї річниці визволення Миколаєва, меморіальна дошка П. Защуку була знову відкрита в Заводському районі міста по вул. Защука, 25.
- Тонковид, В. Мемориальную доску П. Защука восстановили / В. Тонковид // Вечерний Николаев.–2007. – 31 марта.
Перша жінка в Миколаєві і в Причорномор’ї (та, мабуть, і на просторах СРСР), яка була удостоєна звання Героя Радянського Союзу, народилася в Миколаєві в 1920 році. Але доля їй відміряла тільки 23 роки життя. Наша землячка Галина Петрова, чиє ім’я носить одна з вулиць в Заводському районі, загинула в листопаді 1943 року біля Кримського села Ельтіген (зараз перейменоване в Героївське) через тиждень після присвоєння їй звання Героя. 7 травня 2007 року відкрили відновлену дошку, яку зробили з каменю. В Керчі Галині Петровій встановлено пам’ятник.
- Тонковид, В. «Товарищ жизнь», мы помним о тебе : [відкриття меморіальної дошки Героя Радянського Союзу Галині Петровій] / В. Тонковид // Вечерний Николаев.– 2007. – 31 марта.