Лягін Віктор Олександрович

герой Радянського Союзу, керівника підпільної організації «Миколаївський центр»
(1908-1943)

Біографічна довідка

Народився 31 грудня 1908 року в сім’ї залізничника на Брянщині, в селищі Сільце. Батько, Олександр Ілліч, був помічником начальника вокзалу. Мати, Марія Олександрівна, займалася вихованням дітей. У сім’ї Лягіних було три дочки: Анна, Софія, Катерина – і три сини: Олександр, Микола, Віктор. Всі діти здобули вищу освіту, досконало володіли іноземними мовами (німецькою, англійською, французькою).

Віктор навчався у Сільцівській школі, потім – в Брянській гімназії. 1924 року сім’я Лягіних переїжджає до Петрограда. Після закінчення, 1934 року, Ленінградського політехнічного інституту працював інженером-технологом на Ленінградському верстатобудівному заводі ім. Ілліча. 1938 року Лягін став співробітником органів безпеки і був направлений на службу в Управління НКВС по Ленінградській області, а потім переведений до Москви для проходження служби в центральному апараті НКВС. Із 1939 до червня 1941 року Віктор Олександрович перебував у США, в радянському посольстві, під прізвищем Корнєв. До Москви повернувся 20 червня 1941 року. За два дні почалася війна. Зустрітися з рідними Віктор Олександрович не зміг.

Віктор Лягін отримав нове завдання: терміново їхати до міста Миколаєва і, до приходу німецької армії, влаштуватися на Чорноморський суднобудівний завод, забезпечити керівництво антифашистським рухом молоді та боротьбою партизанських загонів у Північному Причорномор’ї.

Віктор Олександрович Лягін прибув до Миколаєва напередодні окупації міста фашистськими загарбниками наприкінці липня 1941 року. Створивши диверсійну групу для боротьби з німцями, яка розгорнула активну діяльність щодо збору і передачі важливих в Москву відомостей, організувала ряд великих диверсій. Зокрема, під керівництвом Лягіна, 7 листопада 1941 року був потоплений док, що зірвало плани противника відносно організації в Миколаєві ремонту військових кораблів.

30 вересня 1942 року в місті була створена організація «Миколаївський Центр», яка підтримувала зв’язок з підпільними організаціями Миколаївської та Херсонської областей. Її керівником став В. О. Лягін. Під його керівництвом підпільники збирали і передавали на Велику землю важливі повідомлення, вели серед населення широку агітаційну роботу, здійснювали масштабні диверсії, зривали плани гітлерівців щодо відправлення молоді до Німеччини.

У лютому 1943 року фашисти вийшли на слід Віктора Лягіна, заарештували його. Після жорстоких катувань 17 липня 1943 року гестапівці розстріляли Віктора Лягіна.

За проявлені героїзм, мужність у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, за організацію партизанського руху в тилу ворога Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року Віктору Олександровичу Лягіну посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

У пам’ять про розвідника, його ім’я носить одна з вулиць Миколаєва та Обласна бібліотека для дітей. У будинку, де він жив, розташовано музей “Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941-1944 рр.”. На фасаді будівлі встановлено меморіальну дошку.

У березні 1969 року біля середньої школи №22 було встановлено пам’ятник Віктору Лягіну. Автор пам’ятника – скульптор І. В. Макушина.

28 березня 1974 року до 30-річчя визволення Миколаєва від німецько – фашистських загарбників на розі вулиці Лягіна і проспекту Леніна встановлено бронзовий бюст героя. Автори пам’ятника: скульптори М. Ігнатьєв, Є.Максименко, архітектор Г.Портних.

Література

  • Ардаматский В. И. «Грант» вызывает Москву: повесть; Последний год: роман-хроника / В. И. Ардаматский; вступ. ст. А. Потапова. – М.: Худож. лит., 1988. – С. 704.
    «Грант» вызывает Москву» – это повесть о героической борьбе советских подпольщиков в захваченном фашистами южном городе. Главный герой повести Игорь Шрагин – прототип Виктора Лягина.
  • Віктор Лягін. Подвиг розвідника : [наук.-істор. вид.] / М. Ф. Димитров, Л. Б. Ташлай, А. Г. Тарновська. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2008. – 20 с. : ілюстр. – У надзаг. : Управління культури Миколаїв. облдержадміністрації, Миколаїв. обл. краєзнавчий музей, музей “Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни. 1941-1944 рр.”
  • Каткова З. Посланец Москвы : [о Викторе Лягине] // Каткова З. Дорогами бессмертия : очерк / З. Каткова, И. Лебедева, И. Климович. – Одесса : Маяк, 1978. – С. 11 – 29 : ил.
  • Лисов Г. Право на бессмертие: рассказ о руководителе николаевского подполья в годы Великой Отечественной войны, ленинградском чекисте, Герое Советского Союза Викторе Лягине. -Л.: Лениздат, 1982. – 126 с. : ил.
  • Лягин Виктор Александрович // Подвигом прославленные. Герои Советского Союза – партизаны, подпольщики Украины в годы Великой Отечественной войны. 1985. – С. 224 – 227 : ил.
  • Лягин (Корнев) Виктор Александрович // Николаевцы : энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 208-209.
  • Лягін Віктор Олександрович // Золоті зірки Миколаївщини : енциклопедичне видання. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2005. – C. 142-143. : ілюстр.
  • Музейний урок “Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині” : науково-методична розробка музейного уроку / М. Ф. Димитров, Л. Б. Ташлай, Л. В. Редька ; фото : М. Л. Степанова, О. О. Кремко, Д. В. Ласкін. – Миколаїв : Можливості Кіммерії, 2008. – 8 с. : фот. – У надзаг. : Управління культури Миколаїв. облдержадміністрації, Миколаїв. обл. краєзнавчий музей.
  • Ташлай, Л. Б. Виктор Лягин : [науч.-попул. изд.] / Л. Б. Ташлай. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2010. – 48 с. : ил. – (Легендарные имена).
  • Виноградова А. Виктор Лягин: жизнь и судьба/ А. Виноградова // Вечерний Николаев. – 2005. – 26 марта. – С. 2 – 3, продолж.: 29 марта. – С. 3.
  • Виноградова, А. Повесть, которую он не написал : [о Викторе Лягине] / А. Виноградова // Вечерний Николаев. – 1993. – 20 июля. – С. 3.
  • Виноградова А. Сильные духом : к 100-летию со дня рождения Героя Советского Союза В. А. Лягина / А. Виноградова // Вечерний Николаев. – 2009. – №1(1 янв.). – С. 4.
  • Даниленко Т. Дорога к отцу : [Виктор Лягин – сын героя-подпольщика Виктора Лягина в Николаеве] / Т. Даниленко // Южная правда. – 2009. – №99(12 сент.). – С. 3.
  • Односумов Е. Страшные годы оккупации / Е. Односумов // Южная правда. – 2007. – 16 авг. – С. 5.
  • Олейник В. Подвиг Виктора Лягина / В. Олейник // Рідне Прибужжя. – 2010. – №66(22 черв.). – С. 2.
  • Олейник В. Сотрудник особого резерва : [Виктор Лягин] / В. Олейник // Вечерний Николаев. – 2010. – №71(22 июня). – С. 2.
  • Перепелица Н. Подвиг разведчиков : [подвиг Виктора Лягина] / Н. Перепелица // Южная правда. – 2009. – С. 3. – №32(21 марта).
  • Сорочан А. Они боролись до конца : одна из центральных улиц Николаева с 1967 г. носит имя Лягина / А. Сорочан // Южная правда. – 2015. – N 35(28 марта). – С. 3 : фот.
  • Стариков И. Тайны разведчика : [из жизни Виктора Лягина] / И. Стариков // Имена. – 2009. – N3. – С. 28-29.
  • Ташлай Л. Подвиг разведчика : к столетию со дня рождения В. А. Лягина / Л. Ташлай // Южная правда. – 2009. – №5(15 янв.). – С. 4.
  • Тонковид В. Они тоже сражались за Родину : в Николаеве – День партизанской славы / В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2013. – N 106(21 сент.). – С. 1-2 : фот.
  • Харичков И. Новое о Лягине / И. Харичков // Вечерний Николаев. – 1997. – 18 февр.
  • Шарафанов Н. Звезда Виктора Лягина : Любовь. Подвиг. Война / Н. Шарафанов // Вечерний Николаев. – 2000. – 22 июня. – С.1.
  • Шарафанов Н. Помним и чтим / Н. Шарафанов // Вечерний Николаев. – 1999. – 1 янв. – С. 1.
  • Шведов В. Хранить вечно: [любовь и смерть Виктора Лягина] / В. Шведов // Вечерний Николаев. – 1994. – 11 янв., продолж.: 15 янв.