Виноградова Агнеса Вікторівна

заслужений журналіст України
(Народилася 1928 р.)

Біографічна довідка
Виноградова Агнеса Вікторівна народилася 5 жовтня 1928 року в місті Орєхово-Зуєво Московської області. Батько працював у Наркомі Військово-Морського флоту, але в перші дні Великої Вітчизняної війни домігся відправки на фронт і 1 жовтня 1941 року загинув при обороні Севастополя. Ася рано подорослішала, працювала, щоб прогодувати себе і маму. Їздила по селах міняти одяг на хліб, картоплю, інші продукти. До школи відносилася дещо поблажливо, але читати любила завжди. В Орєхово-Зуєво був єдиний технікум – педагогічний. До нього Ася і вступила після дев’ятого класу, на третій курс.

1949 року, закінчивши історичний факультет Орєхово-Зуєвського педагогічного інституту на відмінно, поїхала на Далекий Схід, на станцію В’язємську, що в 400-х кілометрах від Хабаровська. Ася поїхала туди з принципу: не хотіла стояти в довгій черзі в комісії по розподілу, випрошуючи «тепле містечко» ближче до дому, сама попросилася подалі, куди ніхто не хотів їхати. Професор, який читав в інституті історію середніх віків і чудово знав потенціал своєї студентки-відмінниці, бойової старости, був здивований її вибором.

Агнеса Вікторівна працювала в школі і в дитячому будинку. Потім її запросили на роботу в райком комсомолу, завідувати відділом піонерів і школярів. Далі – міськком комсомолу в місті Комсомольськ-на-Амурі, де була завідуючою лекторською групою. Одного разу Агнесі Виноградовій запропонували написати в газету «Сталинский Комсомольск» про те, як вона, керівник лекторської групи, готується до лекцій. Газетний дебют так і називався: «Моя работа над лекцией». Потім було ще немало публікацій, і, врешті-решт, редактор прийшов у міськком комсомолу та забрав її в газету. Так, 1951 року почалася її журналістська діяльність. Вела тематику комсомольського життя, завідувала відділом культури і побуту. Дуже старалась, щоб матеріали виходили живими, щоб від них була реальна користь.

Якось Ася поїхала у відпустку, відпочивати до тітки, яка проживала в Очакові і захворіла… У тітки знімали кімнату льотчики, а до них приходив друг, і так зворушливо про неї піклувався, що незабаром вони одружилися. Так і залишилася Агнеса Виноградова в Очакові. Знову працювала в дитячому будинку, тепер уже в Очаківському. Потім чоловіка перевели до Миколаєва.

Був 57-й рік, коли Агнеса Вікторівна, з маленькою донькою на руках, прийшла влаштовуватися на роботу в «Бугскую зарю». Її спочатку не взяли, але дали завдання.

А в кінці 1958 року, в обласній газеті «Південна правда» з’явилося нове ім’я: Агнеса Виноградова. Воно не загубилося на газетних смугах. У 1958 – 1984 роках працювала в редакції газети «Южная правда», завідувала відділом культури і учбових закладів. 1990 року, з першого дня її заснування, – кореспондент газети «Вечерний Николаев». Сотні статей, нарисів і репортажів, десятки цікавих матеріалів. Її публікації завжди гострі і злободенні, викликають підвищений інтерес читацької аудиторії. 1998 року експерти одностайно визнали її «Городянином року» в номінації «Засоби масової інформації».

Виноградова – це ім’я, завдяки якому багато читачів нашого міста і області довгі роки визначали рівень того або іншого видання – «Южная правда», «Вечерний Николаев» та інших, де вона працювала. Агнеса Виноградова – це журналіст з великим досвідом. Гостра на слово, принципова, справедлива, розумна, добра, уважна, цілеспрямована, неповторна. Агнеса Вікторівна пише про людей і для людей. Якщо вона «відкопає» цікаву людину, то обов’язково проникне в глибини її душі і розкаже про цю дивну людину.

2004 року Агнеса Виноградова пішла з муніципальної газети. Газета без неї стала скучнішою. Її гострі публікації пам’ятають і часто обговорюють і дотепер. Зараз Агнеса Вікторівна на заслуженому відпочинку. Правда, всі знають, що кращий відпочинок для неї – це активний спосіб життя, робота над матеріалами нових публікацій і книг. Коли вона ще працювала в «Вечернем Николаеве», всі засоби масової інформації переходили на комп’ютерні технології. Агнеса Виноградова одна з перших пішла на комп’ютерні курси. Хотіла освоїти новітні технології, щоб не відстати від життя. Знову – справа принципу.

2004 року вийшла книга Агнеси Виноградової «Расстрелянная мечта: хроника жизни лейтенанта П.П.Шмидта» – публіцистична версія біографії легендарного офіцера повсталого крейсера «Очаків». Агнеса Вікторівна зібрала «в одну обкладинку» листи, спогади рідних, близьких, товаришів по службі, сучасників П. П. Шмідта і з мінімальними коментарями надала їх читачу. Книга вийшла хороша, тому що Виноградова не зрадила собі. Вона залишилася такою ж чесною, якою завжди була в своїх журналістських матеріалах. 2006 року ця книга відзначена дипломом літературного конкурсу ім. К. Паустовського. Цього ж 2006 року Агнеса Вікторівна визнана кращою в номінації «Ім’я в медіа» конкурсу журналу «Имена». Разом зі статуеткою богині перемоги Ніки і пам’ятним дипломом Агнеса Виноградова отримала ще один, абсолютно приголомшливий подарунок – власну зірку! Про це свідчить вручений їй сертифікат: відтепер в Міжнародному зоряному каталозі «Космос-Земля» 16 березня 2006 року зареєстровано нову назву – зірці 15-ї величини в сузір’ї Візничий присвоєно ім’я «Агнеса Виноградова».
Газетні публікації – це одноднівки. Як би не викладався журналіст, скільки б часу не витрачав, газетний матеріал йде в минуле, стає архівним документом. Далеко не кожний публіцист ЗМІ зберігає свої публікації. Але Агнеса Виноградова збирала: сотні нарисів і зарисовок, інформацій і репортажів, журналістських розслідувань і кореспонденцій. Саме публікації про легендарних осіб нашого міста, про звичайних і незвичайно талановитих людей, дякуючи яким місто Миколаїв живе, процвітає, працює, склали основу книги нарисів Агнеси Виноградової «Человеческий фактор» (2010).

Агнеса Вікторівна Виноградова – легенда миколаївської журналістики, заслужений журналіст України, «Городянин року 1998» в номінації «Засоби масової інформації».

Література

Виноградова, А. В. Без страха и упрека : страницы жизни Ивана Максимовича Канаева / А. В. Виноградова ; вступ. ст. Николая Янишевского. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2014. – 240 с. : фот.
Виноградова, А. В. Расстрелянная мечта : хроника жизни лейтенанта П. П. Шмидта : письма, воспоминания родных, близких, сослуживцев, современников, документы, материалы / А.В.Виноградова. – Николаев : ЧП Гудым И.А., 2003. – 288 с.
Виноградова, А. В. Крылатый предвестник Победы : к 100-летию со дня рождения Героя Советского Союза В. А. Гречишникова (1912-1941) : [докум.-истор. изд.] / А. В. Виноградова. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2012. – 24 с. : ил. – (Легендарные имена).
Виноградова, А. В. Человеческий фактор : [сборник очерков] / А.В.Виноградова ; предисл. В. Д. Чайки. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2010. – 232 с. : ил.
Виноградова Агнесса Викторовна // Николаевцы. 1789 – 1999: энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 85.
Виноградова Агнесса Викторовна // Человек года. Горожанин года (1996-2010): библиогр. справочник. – 12-е изд., доп. – Николаев, 2011.- С.33.
Владимиров, Ю. “Человеческий фактор” Агнессы Виноградовой: в центральной городской библиотеке им. М. Кропивницкого состоялась презентация книги очерков / Ю. Владимиров // Южная правда. – 2010. – №55(27 мая) . – С. 4.
Землякова, Н. Знакомая и незнакомая А. Виноградова: [«Горожанин года» в номинации «Средства массовой информации»] / Н. Землякова // Южная правда. – 1998. – 3 окт.
Иванов, С. Фактор нашей жизни: [в центральной городской библиотеке им. М.Л.Кропивницкого состоялась презентация новой книги А.Виноградовой “Человеческий фактор”, вышедшей в издательстве Ирины Гудым] / С. Иванов //Наш город. – 2010. – №21(26 мая) . – С. 5.
Козлов, В. Агнесса Виноградова: «Слово – та драгоценность, которая не должна продаваться» : [беседа с заслуженным журналистом Украины А. Виноградовой] / В. Козлов // Южная правда. – 2003. – 4окт. – С. 3.
Костюк, Л. Непостижимая Агнесса : [к юбилею А. Виноградовой] / Л. Костюк // Южная правда. – 2008. – №111(4окт.) . – С. 3.
Наточа, Е. Жизнь поклонилась и даже улыбнулась : [юбилей Агнессы Виноградовой] / Е. Наточа // Вечерний Николаев. – 2008. – №112-113(4 окт.) . – С. 6.
Наточа, Е. “Золотой фонд” Агнесы Виноградовой : [книга А.Виноградовой “Человеческий фактор” о людях, которые оставили заметный след в истории Николаевщины] / Е. Наточа // Вечерний Николаев. – 2010. – №59(27 мая) . – С. 5.
Нежигай, И. Неизвестная Виноградова: [о себе и своем деле] / И.Нежигай // Вечерний Николаев. – 2003. – 4 окт. – С. 3.
Пискурев, С. Житие лейтенанта Шмидта: [о книге А. Виноградовой “Расстрелянная мечта”] / С. Пискурев // Вечерний Николаев. – 2004. – 10 июля . – С. 3.
Презентации новых книг: [книга А. Виноградовой “Человеческий фактор”] // Вечерний Николаев. – 2010. – №55(15 мая) . – С. 1.
Пучков, В. Честное перо [о журналисте Агнессе Виноградовой] / В.Пучков // Вечерний Николаев. – 1999. – 27 февр. – С. 4.
Рассеяв туман мифов: [презентация книги А. Виноградовой “Расстрелянная мечта”] // Вечерний Николаев. – 2004. – 27 апр. – С. 2.
Христова, Н. “Агнесса Виноградова”. Имя на звёздном небе : [победитель конкурсной программы журнала «Имена» в номинации “Имя в медиа”] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2006. – №40(30 марта) . – С. 3.
Христова, Н. Книга отмечена дипломом : [книга А. Виноградовой “Расстрелянная мечта” удостоена диплома литературного конкурса им. К.Паустовского] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2006. – №70(17 июня) . – С. 4.
Шепель, Н. А. Виноградова: «Главное оставаться человеком» / Н.Шепель // Вечерний Николаев. – 1998. – 6 окт. – С. 3.

Web-ресурси

Виноградова Агнесса Викторовна
«Человек Года 1998» Виноградова А. В
Агнессе Виноградовой – 80 : Новости N – Николаевские новости