Качан Анатолій Леонтійович
Поет
(Народився 16 січня 1942 р.)
с. Гур’ївка Новоодеського району на Миколаївщині

Біографічна довідка
      Качан Анатолій Леонтійович народився 16 січня 1942 року в с.Гур’ївка, Новоодеського району на Миколаївщині. Дитячі роки минули в сусідньому селі Новопетрівському, середню школу закінчив у селі Засілля Жовтневого району. Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, захистивши дипломну роботу про українську новелістику 20-х років. Після закінчення ВНЗ (1965) вчителював у містечку Вилкове, що розкинулося в дельті Дунаю, був військовослужбовцем у Криму, кореспондентом молодіжної газети, редактором видавництва «Маяк» в Одесі. Друкуватися почав у студентські роки. З 1970 року живе в Києві. Протягом тривалого часу очолював літературні відділи у дитячих журналах «Піонерія» (тепер «Однокласник»), «Барвінок», «Соняшник», республіканське літературне об’єднання школярів «Первоцвіт», а в газеті «Вечірній Київ» у роки її найвищої популярності вів сторінку дитячої творчості «Кораблик», яка згодом переросла в самостійне видання «Я Сам/Сама». Працював також на державній службі в Міністерстві інформації України та Комітеті з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Нині – голова творчого об’єднання дитячих письменників, член президії НСПУ. Заслужений працівник культури України, Відмінник освіти України. За роботу з розвитку творчих здібностей юних талантів нагороджений медалями ім. А. С. Макаренка та «Будівничий України», а за підсумками Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна» (2008) – орденом «За розбудову України» ім. М. Грушевського.
      Друкуватися почав у 1962 році. Його поезія органічно споріднена з дитячим фольклором.
      Автор збірок поезій "Джерельце" (1975), “Ворота міста" (1977), “Берегові вогні” (1979), “Колос наливаеться” (1981), "Зелений промінь" (1983), "Прощання з літом" (1992), "Живу я біля моря" (1992). За збірку поезій "До синього моря хмаринка пливе" (2002) був відзначений літературною премією ім. Лесі Українки. За систематизацію і популяризацію творчої спадщини Бориса Нечерди, а також за книгу власних віршів «Чари ворожбита» відзначений літературною премією імені Бориса Нечерди (2005). Лауреат літературної премії ім. Миколи Трублаїні.
      У переліку творчих здобутків письменника – добірки поезій, що увійшли до шкільних підручників і посібників, численні публікації в зарубіжних виданнях, пісні, написані у співавторстві з відомими українськими композиторами, статті та інтерв’ю з проблем дитячої літератури.
      Член Національної Спілки письменників України (1979).

Основні твори
    Акацій білий цвіт: поезії // Однокласник. – 2002. – № 2. – С.10—11.
    Берегові вогні: вірші. — К.: Веселка, 1979. — 24 с.: ілюстр.
    Вірші // Рад. Прибужжя. – 1995. — 22 лип.
    Ворота міста: вірші: – К.: Веселка, 1977. – 16 с.: ілюстр.
    Гей, хто в світі, озовися: поезії // Дукля. — 2001. – №5 – 6. — С. 56 – 59.
    Джерельце: вірші: – К.: Веселка, 1975. – 20 с.: ілюстр.
    До синього моря хмарина пливе: вірші. – Одеса: Маяк, 2001. – 128 с.: ілюстр.
    До синього моря; Насуваються холоди; Ліниві вареники; Походеньки ли-са; За двома зайцями // Література рідного краю: посібник-хрестоматія / уклад. Н. М. Огренич. – Миколаїв, 2003. – С. 168 – 171. – (Письменники Миколаївщи-ни)
    Живу я біля моря: вірші. – Одеса: Маяк, 1992. – 32с.: ілюстр.
    Журавель щипав щавель: фразеологізми у віршах. – К., 2002. – 16с.: ілюстр. — (Веселка)
    З нових поезій: вірші // Радянське Прибужжя. — 2000. — 19 серп.
    Зелений промінь: вірші. — К.: Веселка, 1983. — 32с.: ілюстр.
    Ліниві вареники: вірші – безконечники. — К. , 2002. – 16 с.: ілюстр. — (Веселка)
    По дорозі їхав віз: гра зі словами – двійниками. — К. , 2002. – 16 с.: ілюстр. — (Веселка)
    Поезія // Однокласник. – 2007. – №1. – С. 21.
    Поезія // Українська культура. – 2008. – N12. – C. 19.
    Прощання з літом: вірші. — К.: Веселка, 1991. – 54с.: ілюстр.
    Світанок року: вірші. — К.: Веселка, 1986. — 32 с.: ілюстр.
    Таємниця старого маяка: [поезії] //Рідне Прибужжя. – 2008. – №15(9лют.). – С.4.
    Хвиля хвилю доганяє: [поезії: Варварівський міст, Таємниця старого ма-яка, Білі ночі в Одесі, Козацький степ] //Літературна Україна. – 2008. – 17трав.– C. 4
    Чари ворожбита: [збірка поезій]. — К.: Початкова школа, 2005. — 192 с.: ілюстр.

Література про життя і творчість

• Анатолій Качан: [ Біогр. довідка ] // Література рідного краю: Посібник-хрестоматія. - Миколаїв, 2003. — С. 167. — (Письменники Миколаївщини).
• Анатолій Качан // Письменники Радянської України, 1917 - 1987: Бібліогр. словник. — К., 1988. — С. 262.
• Качан Анатолій Леонтійович, поет // Літературна Миколаївщина в особах: Бібліогр. покажчик. — Миколаїв, 2001. — С. 44 - 45.
• Качан Анатолій Леонтійович // Укр.літ. енциклопедія. — К., 1990. — Т. 2. — С. 433.
• Вітаємо!: [Указом Президента України Л. Кучми письменника А. Качана удостоєно звання "Заслужений працівник культури України”] // Літ. Україна. — 2002. — 18 квіт. — С. 6.
• Лауреати премії ім. Л. Українки: [А. Качан — за книгу віршів “До синього моря хмаринка пливе" ] // Літ. Україна. — 2002. — 28 лют.— С. 6.
• Гавриленко О. М. Знайомство з життєвим і творчим шляхом сучасного дитячого письменника А. Качана: [Урок позакласного читання. 3 кл] // Розкажіть онуку. — 2000. — № 9.- С. 44 - 47.
• Ганич В. Мовні дива від Анатолія Качана // Укр. культура. — 2003. — № 8. — С. 40.
• З візитної картки письменника: [ Біогр. данні ] // Початкова школа. — 2002. — № 1. — С.61- 62.
• Кавуненко О. Іще трапляються дива!…: [ Якщо хто скаже, що – ні, не трапляються, - нехай розкриє книжки Анатолія Качана ] // Поч. Школа. – 2002. - № 1. – С. 60 – 61.
• Карпенко Е. К. Подарок николаевским ребятам: [ Презентація книг А. Качана та Г.Філіпповського в обл. дитячій бібліотеці ім. В.Лягіна ] // Вестник Прибужья. – 2003. – 9 окт. – С.3.
• Кремінь Д. Соловей над синім морем: [ Класику укр. дитячої поезії А. Качану – 60 !] // Рідне Прибужжя. – 2003. - 15 січ. – С. 3.
• Лабінський М. Всі дороги ведуть до моря / М. Лабінський // Українська культура. - 2008. - N12. – С.18.
• Марущак В. На берегах реки детства: [Анатолий Качан на Николаевщине] / В. Марущак // Рідне Прибужжя. - 2009. - 26 груд. - C. 4.
• Марущак В. Над детским писателем Анатолием Качаном в городе Николаеве сгустились «тучи»: [писатель презентовал свою новую книгу "Хмара хмару доганяє" в родном Николаеве] / В. Марущак // Николаевские новости. - 2010. - 6 янв. - C. 8.
• Ментель О. Анатолій Качан: “Усі ми родом із дитинства”: [ Інтерв’ю з поетом ] // Рідне Прибужжя. – 2003. – 28 січ. – С. 3.
• Наточа Е. "Хвиля"-детство догоняет: [презентація нової книги А. Качана «Хвиля хвилюдоганяє»] / Е. Наточа // Вечерний Николаев. - 2008. - 27 сент. - С.4.
• Рутківський В. Портфель Анатолія Качана, або Всі ми родом із капусти:[ Штрихи до портрета ] // Літ.Україна. – 2002. – 28 лют. – С. 6.
• Рутківський В. Теплий край поета // Рад. Прибужжя. – 1992. – 18 січ.
• Співець степу і моря: [ Про письменника; вірші: “До синього моря”; “Крилате насіння”]// Рідний причал. – 2003. - № 2.
• Ярмиш Ю. Дивосвіт Анатолія Качана // Літ. Україна. – 2002. – 3 січ. – С. 5.

   Пишіть нам на наш

 чекаємо на Ваші відгуки
 і побажання!