«Формування медіаграмотності в сучасній бібліотеці»

Щука Наталія Володимирівна, бібліотекар відділу довідково-бібліографічної та інформаційної роботи

Презентація

(Слайд 2) Медіа – (з грец. media – «середина» або «посередник») – це засоби, через які опосередковано відбувається спілкування між людьми.
Сьогодні медіа – це всі засоби масової комунікації: книжка, преса, телебачення, кінематограф, радіо, звукозапис та Інтернет.

(Слайд 3) Однією з проблем термінологічного осмислення слова «медіа» є те, що будь-яке визначення ніколи не буде безперечно точним, тобто завжди є щось таке, чого дослідники поки що не знають, оскільки це область вічного руху і вічних змін.
Виходячи з цього, можна зробити висновок, що сучасне медіасередовище – категорія непостійна, схильна до постійної трансформації.

(Слайд 4) Нове покоління, що живе в інформаційному суспільстві, занурене у віртуальні світи повідомлень ЗМІ. Чи означає це, що воно є краще поінформованим і спроможним відокремити реальне від уявного в ЗМІ?
Сучасні вчені вважають, що на глобальному рівні існує серйозна небезпека нової форми соціального винятку для тих, хто не може спілкуватися за допомогою медіа і / або є не в змозі критично оцінити зміст повідомлень ЗМІ. Щоб вжити профілактичних заходів, міжнародне співтовариство розширює різні форми медіаграмотності, спрямовані на дітей, батьків та вчителів.

(Слайд 5) У сучасному світі діти надзвичайно рано стикаються із засобами масової комунікації, які мають значний вплив на розвиток особистості, соціалізацію і світогляд дитини. У таких умовах у дітей часто формується викривлене сприйняття інформаціїї, саме тому на сьогоднішній день бібліотека має всі шанси стати абсолютно унікальним центром, зосередженням освіти, культури, просвітництва і самодосконалення.

(Слайд 6) На жаль, зараз більшість людей переконано, що бібліотека – це лише книгосховище, і переважна більшість бібліотек такими і є. Однак, бібліотека – це ще й один із соціальних інститутів, з багатющою багатовіковою історією. Змінюється суспільство, і бібліотека повинна змінюватися, вона не перестане бути головним хранителем друку та писемності людства, але чи потрібна сучасному суспільству бібліотека зараз, так, як раніше?

(Слайд 7) Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. На взаємодію з різноманітними медіа припадає вагома частка в бюджеті вільного часу громадян України, чим зумовлюється їх значний вплив на всі верстви населення, передусім на дітей і молодь. Медіа потужно й суперечливо впливають на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання.
Відтак постає гостра потреба в розвитку медіаосвіти, одне з головних завдань якої полягає в запобіганні вразливості людини до медіа-насильства і медіа-маніпуляцій, втечі від реальності в лабіринти віртуального світу, поширенню медіа-залежностей.

(Слайд 8) Медіаосвіта зможе дати бібліотеці новий потенціал для успішного розвитку в сучасному світі. За своєю суттю медіаосвіта, покликана навчати аудиторію критично мислити, аналізувати, створювати медіатексти, розвивати свої творчі та комунікативні здібності на базі багатющого досвіду бібліотеки, утворює з неї культурно-дозвіллєвий центр.
Медіаосвіта є частиною основних прав кожного громадянина будь-якої країни світу на свободу самовираження і права на інформацію і є інструментом підтримки демократії. … Медіаосвіта рекомендується до впровадження в національні навчальні плани всіх держав.

(Слайд 9, 10) В Україні розпочато застосування «Концепції впровадження медіаосвіти в Україні», що була погоджена постановою Президії Національної академії педагогічних наук України в травні 2010 року. Головна ідея концепції полягає в сприянні становленню ефективної системи медіаосвіти в Україні для забезпечення загальної підготовки дітей та молоді до безпечної та ефективної взаємодії з сучасною медіасистемою. Три етапи реалізації концепції охоплюють експериментальний етап (2010 — 2013), поступове вкорінення медіаосвіти та стандартизацію вимог до неї (2014 — 2016) і подальший розвиток медіаосвіти та завершення масового запровадження (2017 — 2020).

(Слайд 11, 12) Із 2011 року розпочався експеримент з запровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес у 82 загальноосвітніх школах семи областей України, АР Крим та міста Києва. Також за сприяння Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України, впроваджується програма з медіаосвіти для вчителів, які проходять підвищення кваліфікації.

(Слайд 13) Миколаївська область також бере участь у даному експерименті. Впровадженням займається Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти на чолі з Директором Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидатом педагогічних наук, доцентом, професором кафедри мовно-літературної та художньо-естетичної освіти, заслуженим учителем України Шуляром Василем Івановичем.

(Слайд 14, 15) У нашій області сформовано групи, які займаються розробкою і впровадженням медіауроків.
До вашої уваги – склад груп і секції.

(Слайд 16) Основні завдання медіаосвіти:
– Підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації
– Навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку
– Опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.

(Слайд 17) Суть процесу медіаосвіти не в тому, щоб нав’язати свою точку зору, а в тому, щоб виробити іншу, в чомусь загальну для обох сторін педагогічного діалогу. Медіаосвіта впливає на біблотекаря так само, як і на читача, змушуючи обох бути толерантними до чужої думки і вчитися знаходити порозуміння там, де знайти його часто буває дуже і дуже важко.

(Слайд 18) Основним завданням сучасних бібліотекарів на шляху розвитку медіаосвіти є формування в читачів цілого комплексу умінь, а саме:
• знаходження читачем потрібної інформації в усіх наявних джерелах;
• критичне осмислення знайденої інформації, її інтерпритація і адресна спрямованість;
• систематизація за заданими ознаками;
• використання її для досягнення мети.

(Слайд 19) Сучасні користувачі бібліотеки – люди нового покоління, і бібліотека, в свою чергу, повинна зростати разом з ними. Тому сьогодні розвиток бібліотеки все більше пов’язують з концепцією «Бібліотека Web 2.0», яка має на увазі, в тому числі, нові методи і принципи взаємодії з читачем у цифрову епоху.

(Слайд 20) Web 2.0 — друга й сучасна відома нам версія інтернету, яка відрізняється від «Павутини 1.0» передусім інтерактивністю, її асоціюють зі свободою обміну інформацією, інтеропераційністю та співпрацею.
Терміни «Бібліотека Web 2.0», «блог», «блогосфера», «Соціальні медіа» давно увійшли в лексикон бібліотекарів різних країн. Зараз ці поняття активно входять в життя українських бібліотекарів. Вести бібліотечний блог або використовувати в бібліотечній діяльності соціальні мережі – це не тільки модно, престижно, ефективно, але й дуже перспективно.
Непаперові носії інформації дають можливість зробити навчання активним процесом здобуття і формування знань самим учнем за допомогою онлайнових і медійних технологій.
Давайте роздивимось які продукти медіапростору у своїй діяльності використовує сучасний бібліотекар.

(Слайд 21) Соціальні медіа – набір онлайнових технологій, які дозволяють користувачам оперативно і цілодобово спілкуватися між собою. Це спілкування може мати різні форми: обмін власними думками, досвідом, знаннями. Це може були налагодження контактів, обмін інформацією, відео, фото, музикою та інше.
Для бібліотеки соціальні медіа є ефективним способом вивчення думок про бібліотечні послуги, формування позитивного іміджу, налагодження зв’язків з реальними та потенційними користувачами.
Якщо бібліотека хоче бути сучасною, орієнтованою на користувача, обов`язково потрібно звертати увагу на соціальні медіа і роботу в них.
Давайте роздивимось соціальні медіа. До них відносяться:
Блоги. Блог може представляти персону, бібліотеку в цілому, окремі відділи бібліотек або вміщувати записи бібліотечної тематики.
Як ви знаєте, на блозі можна розміщувати не лише текст а й картинки, фотографії, відеоролики. Є можливість вступати в діалог із читачами та колегами, обговорюючи опублікований матеріал.

(Слайд 22) Хочемо вам нагадати про блоги, які є на сайті Миколаївської обласної білоітеки для дітей і ми ще раз наполегливо запрошуємо працювати з ними.

(Слайд 23) Також активно в своїй роботі блоги використовують Березанська, Веселинівська і Казанківська районні бібліотеки.
Сьогоді існує безліч різновидів блогів, серед яких за особливостями змісту розрізняють мікроблоги. Їх відмінність – в лаконічності повідомлень, зручності і швидкості підготовки постів.

(Слайд 24) Одним з найпопулярніших мікроблогів є «Твіттер» – безкоштовний інтернет-сервіс, який дозволяє створити мікроблог за декілька хвилин. У «Твіттері» ведуться мікроблоги як від імені бібліотекарів, так і від бібліотек в цілому.
Тут повідомляють про заплановані заходи, публікують новини, подають посилання.

(Слайд 25-29) Бібліоблогосфера сьогодні налічує тисячі блогів. Серед популярних в нашій країні: «Творчість і інновації в українських бібліотеках», «Пан бібліотекар», «Бібліотечний автобан», «Бібліотечний гопак», «Бібліотечний бульвар», також дуже цікавими є блоги наших закордонних колег – такі, як «Мышь библиотечная», «Ариадна библиотечная», «Как пройти в библиотеку», «2:0 в пользу читателей» тощо.
Здавалось би, навіщо бібліотеці потрібен блог, якщо є сайт. Але сайт зазвичай містить статичну інформацію та призначений для надання інформаційних послуг. І для його обслуговування потрібні спеціалісти.
Блог, на відміну від сайту, відрізняється доступністю, легкістю розміщення публікацій, оперативністю взаємодії з читачем.

(Слайд 30) Ще один вид соціального медіа – соціальні мережі.
Соціальні мережі – інтерактивні веб-сайти, з багатомільйонною аудиторією користувачів. Успіх цих мереж полягає в тому, що, завдяки створеним акаунтам, у користувачів є можливість знаходити учасників за подібними інтересами.

(Слайд 31) Бібліотека в соціальних мережах може створювати як особисті сторінки, так і групи, в які за пошуком акаунтів додаються читачі бібліотеки, колеги або просто люди, яких зацікавила дана установа. Тут можна ознайомлювати з новими надходженнями та цікавими матеріалами, оперативно відповідати на запитання користувачів, проводити опитування, ділитися фотографіями, нагадувати своїм читачам про заборгованість, запрошувати на заходи та багато іншого.

(Слайд 32) Головною особливістю соціальних мереж, на відміну від блогів, є те, що бібліотека спілкується зі своїми реальними й потенційними читачами в звичному для них середовищі. Крім того, є можливість познайомитись з інтересами читача.

(Слайд 33, 34) Хочу відзначити, що багато бібліотек використовують соціальні платформи, зокрема Баштанська, Братська, Веселинівська, Миколаївська, Снігурівська районні дитячі біблітеки.

(Слайд 35) Українська аудиторія зосереджена в основному у чотирьох найбільших соціальних мережах: «ВКонтакте», «Фейсбук», «Одноклассники», «Мой мир».
«ВКонтакте» переважно обирає молодь віком до 20 років, «Одноклассники» і «Мой мир» користуються попитом у більш дорослих користувачів, «Фейсбук» – найбільш відома і найстаріша світова мережа (2004), саме її найчастіше використовують.

(Слайд 36) Крім перерахованих вище, існує ще декілька типів соціальних медіа, серед яких:
• фото і відеохостинги – бібліотеки активно почали використовувати відеосервіси, створюючи канали найчастіше на Ютубі, де розміщуються створені бібліотекою відеоролики різноманітної тематики.
Баштанська, Березанська і Веселиніська районні дитячі бібліотеки активно працюють у цьому напрямку, створюючи власні відео.

(Слайд 37) • соціальні закладинки – це сервіс, завдяки якому користувачі можуть ділитися, створювати, шукати і керувати закладинками (адресами веб-сайтів).
• геолокаційні сервіси – це інтернет-сайти, та додатки до гаджетів, за допомогою яких користувачі можуть помічати своє місцезнаходження та повідомляти про це своїм друзям у соціальних мережах. Теж мало використовується бібліотеками.

(Слайд 38) Працюючи в соціальних медіа, бібліотекарі обов`язково повинні повідомляти про це своїх користувачів, і найбільш зручним є розміщення кнопок соціальних медіа на сайті або блозі бібліотеки. Також – на сторінках сайту «Retweet» та «Like», які дозволять користувачам поділитися своїми враженнями з іншими на своїй сторнінці в соц. мережах.

(Слайд 39) Також у своїй роботі бібліотекарі для того, аби привернути увагу сучасних користувачів бібліотеки, вдаються до використання різноманітних інформаційних технологій, які допоможуть йти в ногу з часом і зробити значний крок назустріч у вивченні сучасніх медіа.