Бойченко Семен Петрович

Король батерфляю. Заслужений майстер спорту СРСР, рекордсмен світу, Європи та СРСР з плавання
(1912-1987)

Біографічна довідка
Бойченко Семен Петрович народився 15 квітня 1912 року в селі Мар’ївка Баштанського району Миколаївської області. Плавати навчався на річці Інгул, ріс, як усі сільські хлопчаки того часу. Для мар’ївської дітвори літо було найбажанішою порою. Більшу частину свого часу вони проводили на річці Інгул. Семен Бойченко в Мар’ївці був визнаним авторитетом серед хлопчиків і в плаванні на швидкість і на дальність, і в пірнанні.

1932 року Семену прийшов час військової служби. Семен Бойченко став військовим моряком Чорноморського флоту. Він вперше побачив море, а місто Севастополь стало для нього рідним, як і село Мар’ївка. Придбані з дитинства навички допомогли молодому моряку долучитися до спорту. Під час здачі норм на значок ГТО з плавання більше ста молодих моряків, стартуючи з берега, повинні були проплисти 1000 метрів до корабля по морю. Семен пригадав минуле і приплив до корабля першим, набагато випередивши решту учасників запливу. Семен Бойченко набагато перекрив нормативи комплексу ГТО і показав рекордний результат в плаванні, який був вищим навіть рекорду корабля. Перед відбоєм йому оголосили першу в його житті подяку.

1934 року двадцятидворічний моряк став чемпіоном Чорноморського флоту, а потім і переможцем всеармійської першості. Талановитого плавця відрядили до Москви в спортивний клуб Армії, до Центрального інституту фізкультури, який у складі збірної команди СРСР захищав спортивну честь країни. Семен Петрович Бойченко виступав за СКА ВМФ, Центральний інститут фізичної культури – з 1932 по 1936 роки, ЦДКА (Москва) – 1937 – 1940, «Спартак» (Москва) – з 1941 року.

Батерфляй – один з найбільш технічно складних і стомливих стилів плавання. В перекладі з англійської (butterfly) – метелик. Це спосіб плавання на животі, в якому ліва і права частини тіла одночасно здійснюють симетричні рухи: руки роблять широкий і потужний гребок, який піднімає тіло плавця над водою, ноги і таз здійснюють хвилеподібні рухи. Батерфляй – один з найскладніших способів плавання і вважається другим за швидкістю після кроля.

Всередині тридцятих років минулого століття батерфляй не був виділений в самостійний стиль плавання. Цей спосіб переміщення по воді існував як різновид брасу.

На всіх міжнародних змаганнях представники «класичного» брасу і батерфляю стартували разом. І якщо на Олімпійських іграх 1936 року перемога залишалася за брасистами, то в післявоєнних олімпіадах 1948 і 1952 років серед чоловіків виграли батерфляїсти. З 1953-го року батерфляй був виділений у самостійний спосіб плавання.

Першим радянським рекордсменом світу з плавання стилем батерфляй був наш земляк – Семен Петрович Бойченко. Результати плавання легендарного спортсмена протягом 1935 – 1952 років залишалися недосяжними для зарубіжних плавців.

8 листопада 1935 року на міжнародних змаганнях у Празі він проплив 100 метрів брасом за 1хв.12,2 сек., перевищивши офіційний рекорд Європи. Менш ніж через місяць в Москві він перевершив і світовий рекорд, показавши 1 хв.09,8 сек.

Бельгійське місто Антверпен влітку 1937 року приймало III Міжнародну Робочу Олімпіаду. Приїзд наших спортсменів очікувався з підвищеним інтересом. У святі Робочого спорту взяла участь солідна на ті часи делегація. Плавання представляв Семен Бойченко. У запливі на 100 метрів брасом москвич випередив найближчого суперника майже на півхвилини, потім побив світовий рекорд, який два роки належав американцеві Джіммі Хіггінсу (1.10,0). Спроба вдалася: досягнення заокеанського аса Бойченко перевершив на 2,1 сек. Фінська газета «Хувустагбладет» кращим досягненням Олімпіади назвала «феноменальний результат російського Бойченка, який проплив 100 м брасом за 1хв.07,9сек.». А французький журнал «Міруар де спорт» назвав Бойченка «феноменальним плавцем». Голова бюро Антверпенської Робочої олімпіади Жак Нобель оголосив при її закритті, що Бойченко – відкриття цієї олімпіади.

Тріумфальний вояж по Європі Семен Бойченко продовжив у Парижі, куди наших чемпіонів – плавців, легкоатлетів, футболістів – запросила Французька Робоча спортивна федерація. Очікування парижан москвич повністю виправдав. У басейні «Туррель» наш плавець ще раз довів, що він найсильніший брасист світу: 1хв.08,2сек. в плаванні на 100 м – це було вище офіційного світового рекорду.

Серед рекордсменів того часу виділяється ім’я француза Жака Картоне. У Тулузі 6 серпня 1937 року йому вдалося подолати стометрівку брасом за 1хв.09,8сек. Минуло всього два дні, і гість з Москви в Парижі легко перевершив досягнення Картоне. На другий день після тріумфального запливу в Туррелі до Бойченка з’явилися представники однієї французької кінофірми і запропонували зняти про нього фільм. Прозвучала й інша пропозиція – влаштувати турне по Європі. Це означало тільки одне: визнання нашого плавця майстром найвищого міжнародного класу.

20 червня 1938 року до Парижа на міжнародну спартакіаду, присвячену 30-річчю Французького робочого спортивного союзу, відправилася радянська спортивна делегація, до складу якої, окрім футболістів «Торпедо», увійшли чемпіони країни по плаванню Клавдія Альошина і Семен Бойченко. Подивитися на водне свято і на плавців прийшло більше 60 тисяч парижан. Французи назвали Семена Бойченка «королем батерфляю», вважаючи, що він найкращий у цьому виді плавання.

1939 рік для Семена Петровича був пам’ятним. Адже саме цього року він одним з перших радянських плавців отримав високе спортивне звання заслуженого майстра спорту СРСР. Удостоївся він і урядової нагороди – ордена «Знак Пошани».

1940 року знаменитий плавець відвідав свою малу батьківщину – село Мар’ївку. Тепло і привітно зустрічали його односельці, а хлопчаки, знаючи, що Семен Петрович обов’язково прийде на річку, з нетерпінням чекали, коли він покаже свій батерфляй. А потім, після його від’їзду, ще довго намагались вивчити цей вид плавання.

10 травня 1941 року відбувся останній світовий рекорд радянського спортсмена Семена Бойченка на 100 м, він проплив його за 1,05,1, а 20 травня він проплив 200 м брасом-батерфляєм за 2,29,8, що теж стало його останнім рекордом світу в плаванні на цій дистанції. Він багато виступав до війни за кордоном, завжди успішно і не тільки в брасі.

Велика Вітчизняна війна не перервала спортивної роботи. У вересні 1942 року в Москві пройшов чемпіонат столиці з плавання. У зведеннях Інформбюро країни про ці історичні змагання за участю С. П. Бойченка неодноразово повідомлялося на всі фронти Великої Вітчизняної війни, піднімаючи цим повідомленням бойовий дух радянських воїнів.

Навесні 1943 року в Москві був проведений черговий чемпіонат СРСР з плавання, в якому взяли участь спортсмени Москви, Ленінграда, Тули, Сталінграду. Більшість учасників були відкликані з фронтів.

Семен Петрович Бойченко неодноразово встановлював рекорди СРСР в різних видах плавання. Він чемпіон СРСР в 1943 і 1944 роках – у плаванні на 100 м брасом, в 1946 і 1947 роках – в комбінованій естафеті 3х100 м.

Але цей шлях несподівано обірвався у пізній осінній вечір 1948 року. Семена Бойченка заарештували. Його запроторили за колючий дріт, звинувативши в антирадянській пропаганді. Він не розумів: чому? Йому нічого було приховувати, або боятися. У ті роки перший радянський рекордсмен світу з плавання був символом молодого радянського спорту не тільки тому, що встановив більше ста всесоюзних і світових рекордів, але й тому, що був справжнім патріотом. Він ніяк не міг збагнути, що сталося, не сумнівався, що відбувається жорстока помилка. Він не знав, що так думали всі, хто потрапляв під колеса машини репресій.

Його довго тримали на Луб’янці, потім за вироком трибуналу він отримав 10 років таборів. Термін відбував у Солікамську, працював на пилорамі, куди допоміг влаштуватися товариш по спорту, колишній спартаківський футболіст Кожин, який тут сидів уже давно.

Шість років поспіль видатний двометровий атлет, легенда світового спорту – пиляв колоди. Звичайно, писав листи Сталіну з проханням переглянути справу. Спортсмен був звільнений тільки в 1954 році, а реабілітований в 1956-у. Тільки в спорт він вже повернутися не міг.

Після реабілітації Семен Петрович повернувся до Москви. Його в якості тренера з плавання прийняв «Спартак». На Олімпійських іграх в Римі 1960 року тренував збірну команду СРСР з плавання. Семен Бойченко – почесний президент Федерації плавання Москви, член президії Федерації плавання СРСР, член конгресу ФІНА 1980 року. Він, незважаючи на все те, що довелося йому втратити і пережити, знову підкорював своєю життєрадісністю і постійною готовністю робити добро. Прийшло його друге дихання.
Від ветеранів миколаївського спорту відомо, що кілька разів Семен Бойченко приїжджав до нашого міста, демонстрував стиль «батерфляй», проводив теоретичні заняття.

23 січня 1987 року Семен Петрович Бойченко помер після інфаркту.

На могильній мармуровій плиті великий спортсмен зображений у момент вдиху – кидка над водою. Знамениті «крила метелика» увічнені в камені.

2009 року в Баштанці Бойченку Семену Петровичу встановлено пам’ятник.

У його рідному селі Мар’ївка уже давно одна з вулиць носить ім’я Семена Бойченка, зберігся дім, в якому він народився, а на будинку – пам’ятна дошка. Мар’ївська школа носить ім’я легендарного земляка. 30 квітня 2009 року в сільській школі відбулося урочисте відкриття музею, створеного на честь уродженця села Семена Петровича Бойченка – першого рекордсмена світу з плавання. В останню неділю липня щорічно на річці Інгул, в Мар’їнім Гаю Баштанського району Миколаївської області проходять змагання на відкритій воді за участю ветеранів флоту, ветеранів спорту та всіх бажаючих на честь вихованця Військово-Морського Флоту СРСР, видатного спортсмена світу з плавання Семена Петровича Бойченка.

Література

  • Билык, Б. Король баттерфляя: очерк / Б.И.Билык. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2010. – 48 с. : ил. – (Легендарные имена).
  • Скидан, О. О. Бойченко Семен Петрович (1912-1987) / О. О. Скидан // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2004. – Т. 3 : Біо-Бя. – С. 206.

    *  *  *

  • Басенко, А. В честь знаменитого земляка : [соревнования по плаванию в честь 100-летия со дня рождения выдающегося пловца Семена Бойченка] / А. Басенко // Южная правда. – 2012. – №88(11 авг.). – С. 4 : фот.
  • Білик, Б. Король батерфляю: [славетний плавець С. П. Бойченко] / Б.Білик // Рідне Прибужжя. – 2008. – №134(25 листоп.). – С. 3.
  • В Международный зал славы плавания введен Семен Бойченко из Марьевки Баштанского района! // Николаевские новости. Спорт. – 2016. – N 120(4 окт.). – С. 4
  • Гаврилов, С. Крылья бабочки : [воспоминания о рекордсмене мира по плаванию стилем баттерфляй – Семене Бойченко] / С. Гаврилов // Южная правда. – 2014. – N 5(16 янв.). – С. 4 : фот.
  • Глебов, Г. Памяти “короля баттерфляя” : 27 апреля исполнилось 100 лет со дня рождения выдающегося пловца ХХ столетия Семена Петровича Бойченко / Г. Глебов // Южная правда. – 2012. – №69-70(26-28 июня). – С. 6.
  • Кураса, Е. “Король баттерфляя”: книга, побывавшая в АТО : [в Николаевском областном краеведческом музее состоялась презентация книги Бориса Билыка “Король батерфляю” на украинском языке] / Е. Кураса // Вечерний Николаев. – 2015. – N 112(8 окт.). – С. 8. – (Чтобы помнили).
  • Марцінковський, І. Семен Бойченко / І. Марцінковський // Щотижня. – 2014. – N 35(27 серп.). – С. 6 : фот. – (Українські спортсмени – жертви репресій комуністичної системи).
  • Чернова, Л. Король баттерфляя: в селе Марьевка Баштанского района открыт музей Семена Бойченко / Л. Чернова // Наш город. – 2009. – №19(13 мая). – С. 16.

Web-ресурси

  • Бойченко Семен Петрович  [Електронний ресурс]  // Вікіпедія : вільна енцикл. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Бойченко Семен Петрович. – Назва з екрана. – Дата останньої правки : 22.01.2020. – Дата перегляду : 25.02.2020.
  • Бойченко Семен Петрович  [Електронний ресурс]  // Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://unbib.mk.ua/index.php/2009-06-11-13-17-31/107-2016-03-14-14-35-45/2154-2017-01-24-22-01-51.html, вільний. – Дата останнього доступу : 25.02.2020. – Назва з екрана.
  • Бойченко Семен [Електронний ресурс] // Плавание в СССР : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://ussr-swimming.ru/bio/boychenko/boychenko.htm, вільний. – Дата останнього доступу : 25.02.2020. – Назва з екрана.
  • Бойченко Семен Петрович [Електронний ресурс]  // Российский государственный университет физической культуры, спорта, молодёжи и туризма (ГЦОЛИФК) : Историко-спортивный музей : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://museum.sportedu.ru/content/boichenko-semen-petrovich, вільний. – Дата останнього доступу : 25.02.2020. – Назва з екрана.
  • Памятник Бойченко Семену Петровичу в Баштанке [Електронний ресурс]  // Шукач : [веб-сайт]. – Режим доступу : https://www.shukach.com/ru/node/6859, вільний. – Дата останнього доступу : 25.02.2020. – Назва з екрана.
  • Скидан, О. О. Бойченко Семен Петрович  [Електронний ресурс] / О. О. Скидан // Енциклопедія сучасної України. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36182. – Назва з екрана. – Дата останньої правки : 2004. – Дата перегляду : 25.02.2020.

 

➤