Кнорре Карл Христофорович

астроном, перший директор Миколаївської морської обсерваторії
(1801 – 1883)

   Біографічна довідка
Народився Карл Кнорре 28 березня 1801 року в сім’ї першого астронома-спостерігача Дерптської обсерваторії. Батько передав сину інтерес до вивчення математики і астрономії, схильність до пізнання Всесвіту, і це повністю визначило його майбутню долю. Навчаючись на богословському факультеті Дерптського університету, Карл Кнорре, крім офіційної програми, почав самостійно вивчати математику і астрономію. Цим він привернув до себе увагу молодого університетського астронома, професора В. Струве (пізніше перший директор Пулковської обсерваторії), який допомагав йому порадами в навчанні і заохотив до астрономічних спостережень в університетській обсерваторії. На літні картографічні роботи зі створення карти Ліфляндії В. Струве вибрав Карла Кнорре своїм помічником, а через три роки рекомендував свого учня адміралу А. Грейгу на посаду морського астронома в Миколаєві.

Головний командир Чорноморського флоту і портів, воєнний губернатор Миколаєва і Севастополя віце-адмірал О. С. Грейг, який захоплювався астрономією, для проведення астрономічних спостережень і навігаційних потреб флоту, побудував у Миколаєві Морську астрономічну обсерваторію. На посаду першого директора щойно створеної обсерваторії Морського відомства і для викладання в Миколаївському штурманському училищі молодим офіцерам астрономічних наук був призначений, тоді ще студент Дерптського університету, Карл Кнорре.

До Миколаєва Карл Кнорре прибув у лютому 1821 року дев’ятнадцятирічним юнаком і віддав нашій обсерваторії 50 років свого трудового життя.

Зведення будівлі Миколаївської обсерваторії було розпочато 1821 року, а закінчено влітку 1829 року. К. Кнорре був єдиним штатним працівником обсерваторії. Помічників у астронома не було. Це змушувало К. Кнорре займатися другорядними справами: забезпеченням обсерваторії меблями і необхідним обладнанням, закупівлею дров для опалювання, доставкою питної води із Спаського урочища, заготівлею сіна для коней і волів і багатьма іншими господарськими справами. Був тільки сторож, якого астроном часто брав у помічники під час нічних спостережень. О. С. Грейг підтримував Карла Кнорре в усіх його починаннях і наділив дуже великими правами. А помітивши, що Карл Христофорович володіє винятковими математичними здібностями, залучив його до суднобудування.

З 1825 до 1827 року К. Кнорре подорожує по Західній Європі. Дворічна подорож дала можливість познайомитися з передовими методами в астрономії, видатними астрономами і кращими творцями телескопів і вимірювальних приладів того часу. Після повернення до Миколаєва, Карл Кнорре взявся за вирішення різних задач на своїй посаді. Для забезпечення флоту мореходними картами, він проводив гідрографічні експедиції – походи по Чорному морю та в сусідніх морях, встановив і забезпечив роботу всього обладнання, у тому числі замовленого в Європі, піклувався про досконалий стан навігаційних приладів, викладав практичну астрономію кадетам Штурманського училища. К. Кнорре блискуче виконував всі задачі морського астронома, проводив астрономічні дослідження.

Діяльність Карла Христофоровича Кнорре на посту директора обсерваторії протягом півстоліття, є прикладом напруженої і самовідданої праці на науковому поприщі. Йому довелося починати зі створення обсерваторії широкого профілю, вирішення задач в умовах постійного браку кадрів і досконалого обладнання, відсутності коштів для його придбання, обмеженого спілкування з науковим суспільством, практично, було лише одне листування. Але зусиллями К. Х. Кнорре отримано унікальні результати в астрономії, що принесло йому світову популярність.

У Миколаєві Карл Кнорре створив 5-й лист зоряної карти Берлінської академії наук. Карта вирізнялася великою повнотою і точністю. Її висока якість допомогла відкрити 1845 року малу планету Астрею, а 1847 року– Флору. За допомогою 9-дюймового рефрактора і кільцевого мікрометра визначив положення багатьох комет, у тому числі – комети Галлея під час її появи 1835 року.

Разом з директором Чорноморського депо карт капітаном ІІ рангу М.Берхом, Карл Кнорре вносив зміни в морехідні карти Чорного, Азовського і Мармурового морів. 1855 року видав у Миколаєві «Лекції практичної астрономії». В цілому, відомо близько 20 його наукових робіт.

Він був людиною з сильно розвиненим почуттям громадянського обов’язку. Брав активну участь в обговоренні питання про спорудження в Спаському урочищі Миколаївського басейну для накопичення питної води для потреб миколаївців. К. Кнорре подарував Благородному зібранню жителів Миколаєва шахи з шаховим столиком. Брав участь в розробці проекту статуту наміченої до відкриття в Миколаєві гімназії. Карл Кнорре багато років був Головним повіреним Російського товариства для страхування капіталів і майна на Півдні Росії. 1859 року Дирекція Благородного зібрання міста вибрала К. Кнорре своїм Почесним членом. Він також був членом-кореспондентом Імператорської Академії наук, членом Всеросійського географічного товариства і членом Міжнародного астрономічного товариства в Берліні, нагороджений Великою золотою Демидовською медалью за наукові дослідження.

Неоціненну користь приніс К. Кнорре Чорноморському флоту. Всі офіцери-штурмани ЧФ були його учнями і під його керівництвом виконували високоточні обміри берегів Чорного, Азовського і Мармурового морів, проток між ними, а також річок, що впадають в ці моря.

Карл Кнорре був багатодітним батьком – у нього було 11 синів і 5 дочок. Його дочки щасливо вийшли заміж, а сини отримали вищу освіту і працювали архітекторами, інженерами, лікарями і науковцями. 1870 року Карл Кнорре був вибраний членом-кореспондентом Санкт-Петербургської Академії наук. 1871 року К. Кнорре вийшов у відставку, отримав титул таємного радника і разом з дітьми виїхав до Берліна. Помер на 83-у році життя у вересні 1883 року.

Ім’я Карла Кнорре вписано в історію Миколаївської астрономічної обсерваторії. Ця людина є прикладом для наслідування. Він залишив про себе добру пам’ять і приніс неоціниму користь сучасникам і нащадкам. У травні 2010 року в обсерваторії було відкрито меморіальну дошку на честь її першого директора. Автор стели – миколаївський скульптор Віктор Макушин.

До 210-ї річниці з дня народження Карла Кнорре та 190-річчя Миколаївської астрономічної обсерваторії «Укрпошта» випустила художній маркований конверт. На конверті, в лівому нижньому куті, на фоні будівлі Миколаївської обсерваторії відтворено портрет Карла Кнорре, з написом – «К.Кнорре 1801-1883». У правому верхньому куті розташована оригінальна марка із зображенням рефрактора і тексти: «УКРАЇНА UKRAINA 2011». А на звороті конверта – напис: «Карл Кнорре (1801-1883) – астроном, перший директор Миколаївської обсерваторії (основ. 1821 р.)».

Література

  • Кнорре Карл Христофорович : [біогр. довідка] // Хто є хто на Миколаївщині. Видатні земляки. – Київ, 2005. – С. 13.
  • Кнорре // Энцикл. словарь Брокгауз и Ефрон. – Томъ ХV. – СПб., 1895.– С. 463.
  • Пинигин, Г. И. Династия астрономов Кнорре / Г. И. Пинигин, С. Ф. Ераль. – Николаев, 2009. – 148 с: ил.
  • Чистов, В. П. Кнорре Карл Христофорович / В. П. Чистов // Николаевцы. 1789 – 1999: энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 168.

*  *  *

  • Антониади, Е. А для звезды, что сорвалась и падает…: к 205-летию со дня рождения первого астронома Черноморского флота Карла Кнорре / Е. Антониади // Рідне Прибужжя. – 2006. – №49 (11 квіт.). – С. 3.
  • Потомки первого астронома Черноморского флота : [Николаев посетили правнуки первого директора обсерватории Карла Кнорре] // Вестник Прибужья. – 2007. – №37 (13 сент.). – С. 1.
  • Тонковид, В. Мостик через 200 лет : [наш город посетили правнуки первого директора обсерватории Карла Кнорре] / В. Тонковид // Вечерний Николаев. – 2007. – №107 (13 сент.). – С. 3.
  • Христова, Н. Астрономы обсудят программы сотрудничества: [открытие международного совещания “Методы и инструменты в астрономии: от первого наземного телескопа до космического инструмента”. Открытие стелы в честь первого директора обсерватории К.Х. Кнорре (автор В. Макушин)] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2010. – №57 (20 мая.). – С. 1.
  • Христова, Н. Международный год астрономии: итоги и впечатления : [заседание ученого совета, посвященное закрытию Международного года астрономии (МГА 2009). Презентация книги Г. Пинигина «Династия астрономов Кнорре»] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2010. – №29 (11 марта). – С. 4.
  • Христова, Н. Потомки Карла Кнорре в гостях у астрономов Николаева/ Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2010. – №115 (7 окт.). – С. 5.
  • Христова, Н. Старая морская обсерватория / Н. Христова // Малек. – 2004. – № 10 – 11. – С. 8 – 9.
  • Шульга, А. В. К. Кнорре: человек, астроном, гражданин / А. В. Шульга, Л. Н. Янишевская // Южная правда. – 2019. – N 60(8 авг.). – С. 3 : фот. – (Наша история).