До складу розвідувально-диверсійної групи «Миколаївський центр» увійшла й підпільна група Анатолія Палагнюка (псевдонім Володимира Івановича Андреєва). До її складу увійшли і миколаївські школярі Шура Кобер і Вітя Хоменко. Становище в групі ускладнювалося, не вистачало зброї, вийшов з ладу радіопередавач. Встановлення зв’язку з Центром було доручено Шурі і Віті. Двоє підлітків з торбинками за плечима мали подолати далекий та нелегкий шлях у розпал війни: Миколаїв – Луганськ – Ростов – Краснодар – лінія фронту – Москва. Вони добирались попутніми машинами, возами, інколи потягами, але найбільше – пішки. По ворожих тилах хлопці пройшли понад 1000 км і 17 серпня 1942 року Віктор і Олександр підійшли до річки Кубань поблизу Краснодара. Вночі на старому рибальському човні перепливли річку і незабаром опинилися серед червоноармійців, які негайно доставили зв’язкових до штабу. Через два дні хлопців літаком відправили до Москви.
Після виконання завдання та навчання на короткострокових розвідувальних курсах, 9 жовтня 1942 року, вони були висаджені парашутним десантом поблизу Миколаєва (с. Себино). Повернувшись в рідне місто, хлопці приступили до виконання нових завдань. Невдовзі вони були заарештовані нацистами. Десять днів гестапівці жорстоко катували дітей, але нічого від них не дізналися. 5 грудня 1942 року юні патріоти в числі інших підпільників були страчені нацистами на Базарній площі.
Батьківщина високо оцінила подвиг героїв: Шура Кобер і Вітя Хоменко нагороджені (посмертно) орденами Вітчизняної війни І ступеня «… за мужність та відвагу, проявлені у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.». На вулиці адмірала Макарова знаходиться Піонерський сквер. На центральній алеї 5 листопада 1959 року встановлено пам’ятник героям-розвідникам Шурі Коберу і Віті Хоменку. Його споруджено на кошти, одержані за зібраний школярами України металобрухт. На честь героїв названа міська дитяча бібліотека.
Література
Авраменко, О. І. Гінці з неволі : повість / О. І. Авраменко. – Київ : Веселка, 1976. – 232 с. – (Юні герої)
Книга присвячена пам’яті юних розвідників Шури Кобера і Віті Хоменка. Якими вони були, ці двоє хлопців, як жили, про що мріяли, як здійснювали подвиг, виконуючи дуже важливе завдання Миколаївського підпільного центру – про все це розповідається в повісті.
Жароид-Колмогорова, Т. А. Шура Кобер и Витя Хоменко : [науч.-попул. изд.] / Т. А. Жароид-Колмогорова, А. Г. Тарновская. – Николаев : Изд-во Ирины Гудым, 2010. – 52 с. – (Легендарные имена).
Книга розповідає про мужність і героїзм миколаївських підлітків Шури Кобера і Віті Хоменка. У книзі використані документи, фотографії, які експонуються в музеї «Підпільно-партизанський рух на Миколаївщині в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1944 рр.».
Кобер Олександр Павлович : [биограф. справка] // Николаевцы : энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 168-169.
Петраш, О. П. Пам’ятник піонерам-розвідникам / О. П. Петраш. – Одесса : Маяк, 1974. – 20 с. : фот.
Нарис про вшанування пам’яті Шури Кобера і Віті Хоменка – піонерів-зв’язкових підпільої організації «Миколаївський центр», що діяла під час Великої Вітчизняної війни.
Ташлай, Л. Б. Війна і діти : [істор.-докум. вид.] / Л. Б. Ташлай. – Миколаїв : Вид-во Ірини Гудим, 2014. – 76 с. : іл.
Через особисті спогади малолітніх свідків та документальні матеріали збірник розкриває прояви героїзму підлітків та юнацтва у роки Великої Вітчизняної війни.
Хоменко Виктор Кириллович : [биограф. справка] // Николаевцы : энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 342.
* * *
Малярова-Царенко, А. Дети войны : [детские воспоминания о военных и послевоенных годах] / А. Малярова-Царенко // Вечерний Николаев. – 2017. – N 68(22 июня). – С. 4 : фот. – (Николаев и николаевцы).
Тупайло, С. Еще раз о том же: их было трое / С. Тупайло // Южная правда. – 2010. – №76(17 июля) . – С. 3.
5 грудня 1942 року на Базарній площі міста Миколаєва фашисти повісили десятьох наших земляків. Серед страчених були троє неповнолітніх – юні підпільники, шістнадцятилітні Шура Кобер, Вітя Хоменко і сімнадцятирічний робочий міської лікарні, зв’язковий заступника керівника «Миколаївського центру» в роки війни Філіпа Комкова – Леонід Киян.