Місто морської слави

Пам’ятники будь-якого міста можна назвати кам’яними сторінками його літопису – в них віддзеркалення подій, історичних ідей епохи, видатних людей. Для нашого міста, яке з самого початку розвивається як суднобудівний центр півдня країни, закономірні пам’ятники, присвячені діячам вітчизняного флоту.

Алея адміралів

    29 липня 1978 року уздовж вулиці Адміральської біля будівлі колишнього штабу Чорноморського флоту, нині музею суднобудування і флоту (вул. Адміральська, 4), встановлено пам’ятники видатним флотоводцям, доля яких пов’язана з Миколаєвом. Гордо і велично підносяться бюсти адміралів Ф. Ф. Ушакова, М. П. Лазарєва, Ф. Ф. Беллінсгаузена, П. С. Нахімова, В. О. Корнілова, Г. І. Бутакова, виконані миколаївськими скульпторами А. Коптєвим, О. Сапєлкіним, О. Здиховським, Ю. Макушиним, архітектором Миколаївського філіалу “Діпромісто” В. Поповим.

Література:

  • Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 26.

 

Пам’ятник О. І. Казарському

   Подвиг брига «Меркурій» під командуванням капітана Олександра Івановича Казарського назавжди увійшов в історію нашої Батьківщини. Життя славетного капітана обірвалося в Миколаєві. На старому цивільному цвинтарі (Некрополі), всередині церковної огорожі, з правого боку знаходиться могила, на якій встановлено пам’ятник командиру брига «Меркурій» О.І.Казарському, з чорного полірованого граніту у вигляді вертикальної плити висотою біля 3-х метрів. На пам’ятнику в круглому медальйоні вигравійовано портрет. О. І. Казарського. Під портретом на латунній пластині зображено якір і зроблено напис: «Капитан І ранга Александр Иванович Казарский (1798 – 1833), командир героического 18-пушечного брига «Меркурий», победившего в бою 27 мая 1829 года два турецких линейных 110- и 74-пушечных корабля». На зворотньому боці пам’ятника вгорі – бронзовий медальйон з датою: «14 мая 1829 г.», а внизу – зображення легкого корабля під повними вітрилами і напис: «Восемнадцатипушечный бриг «Меркурий».
   Поряд з могилою О. І. Казарського встановлено пам’ятники штурману «Меркурія» І. П. Прокоф’єву і штурманському учню Ф. Є. Спиридонову. Капітан і штурмани закінчили Миколаївське штурманське училище.

Література:

  • Павлик, И. С. Николаев: улицы рассказывают: путеводитель / И. С. Павлик, В. Р. Лифанов, Л. Д. Мычаковская. – Одесса: Маяк, 1988. – С. 36 – 38.
  • Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 92-94.

Братські могили захисникам Севастополя

   У період Кримської війни 1853 – 1856 роки багатьох тяжкопоранених воїнів, захисників Севастополя, відправляли до Миколаєва. Ратників і ополченців , які померли від ран, ховали на міському кладовищі.
    У 1856 році над братськими могилами були встановлені кам’яні пам’ятники з хрестами. На одному з них напис: «Защитникам Севастополя (1853 – 1856 гг.) от благодарных граждан Николаева. Слава и вечная память», на другому: «В память раненных воинов и ополченцев, умерших в Николаеве в Крымскую войну в 1853-56 гг.»

Література:

  • Умеренков, А. Корабелы живут над Бугом: очерк: изд 2-е, доп. и перераб. / А. Умеренков. – Одесса: Маяк, 1983. – С. 94.