Іваницький В’ячеслав Едуардович

художник-дизайнер
(1944-2022)

Біографічна довідка
Іваницький В’ячеслав Едуардович народився 15 листопада 1944 року у селі Червоноволодимирівка Новоодеського району Миколаївської області. Змалечку виявив хист до малювання. З трепетом придивлявся до домотканого полотна, до килимів і ліжників. Першою спеціальною освітою для В’ячеслава Едуардовича було навчання у Миколаївському технікумі залізничного транспорту, який він закінчив 1963 року. Але, після тривалих пошуків свого життєвого і творчого шляху, вступив до Харківського художньо-промислового інституту на факультет художнього конструювання за спеціальністю «Художник-дизайнер», який закінчив 1973 року.

Протягом 1973 – 1977 років В. Е. Іваницький працював на заводах «Кристал» і Мастильних систем дизайнером, начальником бюро технічної естетики. А з 1977 року – у Миколаївському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України художником творчої кваліфікації, потім головним художником комбінату. 1980 – 1987 роки – учасник експериментальної студії при СХ СРСР у Москві, де створювалися великі форми дизайну: реконструкція Музею революції, культурний центр «Космос», монументально-декоративне оформлення міст Єревана, Риги, Миколаєва. Автор працював в різних галузях образотворчого мистецтва: монументально-декоративна (гобелени, розписи, чеканка, кування); малі форми (пам’ятні та в’їзні знаки); плакати і декорувальне мистецтво. Розробив і впровадив ряд важливих проектів: комплексне художнє оформлення громадських будівель Південно-Українскої АЕС, палаців культури і одружень, промислових виставок, музеїв міста і країни; екстер’єрів і інтер’єрів Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії, художньо-планувальне рішення музейного містечка в Миколаєві, експозиції пам’яті афганцям тощо. Із 1978 року у співавторстві з дружиною Лідією Іванівною виткано в техніці ручного ткацтва понад 500 кв.м. гобеленів.

В’ячеслав Едуардович заснував дизайнерську фірму «Гобелен». У ній працюють і його сини Андрій і Федір, уже тепер зрілі, сформовані художники.

Учасник багатьох міжнародних, республіканських і обласних виставок. Має нагороди і звання: «Заслужений діяч мистецтв України» (2004), Почесна відзнака за багаторічну і плідну працю (2001), Знак пошани київського міського голови (2004), Почесне звання «Городянин року – 2004» в номінації «Культура», Почесна грамота Кабинету Міністрів України.

Член Національної Спілки художників України з 1984 року.

Помер 2 липня 2022 року.

Література про життя і творчість

  • В’ячеслав Іваницький. Vyacheslav Ivanitsky // Сучасні миколаївські митці. – Миколаїв, 2000. – С. 38 – 39.
  • Иваницкий Вячеслав Эдуардович // Элита Николаевской области : в 4-х т. Т. 3. Биогр. энцикл. Николаевской области. Кн. 1 / авт. проекта, сост., ред. С. М. Сухопаров. – Николаев : СЛАЖ, 2017. –  С. 108-111.
  • Іваницький В’ячеслав Едуардович : [біогр. довідка, репрод. карт.] // Художники Миколаївщини : 40 років на творчій ниві / Миколаївська обласна організація національної спілки художників України ; [упоряд. О. К. Приходько]. – Миколаїв : Видавець Шамрай П. М., 2013. – С. 72-73.
  • Іваницький В’ячеслав Едуардович : [біогр. довідка] // Людина року. Городянин року (1996-2019) : загальноміська програма : біобібліографічний довідник / Центральна міська бібліотека ім. М. Л. Кропивницького, ЦБС для дорослих м. Миколаєва, ЦВГД “Наваль-Експерт”. – Дев’ятнадцяте вид.,  доп. – Миколаїв : Іліон, 2020. – С. 88-89.
  • Кремінь, Т. Д. Іваницький В’ячеслав Едуардович : [біогр. довідка] / Т. Д. Кремінь // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2011. – Т. 11 : Зор-Как. – С. 72.

* * *

  • Агеев, Ю. Иваницкие – семья творческая / Ю. Агеев // Южная правда.– 2002. – 8 июня.
  • Войтова, Н. Вячеслав Иваницкий: «В основе всего лежит мечта или желание»/ Н. Войтова //Горожанин. – 2005. – № 2. – C. 22 – 23.
  • Кремінь, Д. Лінія життя: [до 60-річчя В. Іваницького]/ Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. – 2004. – 27 листоп. – С.4.
  • Кремінь, Д. Ольвійський причал / Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. – 2003. – 15 квіт. – С.4.
  • Кремінь, Д. Таємниця золотої ойкумени: штрихи до творчого портрета художника В’ячеслава Іваницького – лицаря південноукраїнського ренесансу / Д. Кремінь // Рідне Прибужжя. – 2001.– 7 черв.
  • Наточа, Е. О мастере и мастерице: [Вячеслав и Лидия Иваницкие]/ Е.Наточа // Вечерний Николаев. – 2004. – №141(11 дек.). – С.3.
  • Олейников, Ю. Родинний вернісаж: [виставка митців Іваницьких] / Ю. Олейников // Рідне Прибужжя. – 2002. – 4 черв. – С. 4.
  • Росляков, С. Той, що дарує свято / С. Росляков // Рідне Прибужжя. – 2000.– 24 жовт.
  • Соткано-вышито золотыми руками: Вячеслав и Лидия Иваницкие– «Горожане года – 2004» в номинации «Культура» // Вечерний Николаев. – 2005. – 19 марта. – С.5.
  • Чорногуз, Я. Творці історії Миколаївщини: [проект музейного комплексу в Миколаєві художника В. Іваницького] / Я. Чорногуз // Українська культура. – 2001. – №8. – С. 15 – 17.

Webресурси

  • Іваницький В’ячеслав Едуардович [Електронний ресурс]  // Вікіпедія : вільна енцикл. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Іваницький В’ячеслав Едуардович. – Назва з екрана. – Дата останньої правки : 12.05.2020. – Дата перегляду : 24.09.2020.
  • Іваницький В’ячеслав Едуардович [Електронний ресурс]  // Миколаївська обласна організація Національної Спілки художників України : офіційний сайт. – Режим доступу : https://moonshu1970.wixsite.com/nikart/blank-c9d4h, вільний. – Дата останнього доступу : 24.09.2020. – Назва з екрана.
  • Кремінь, Т. Д. Іваницький В’ячеслав Едуардович [Електронний ресурс] : [біогр. довідка] / Т. Д. Кремінь // Енциклопедія сучасної України : офіційний сайт. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=14185, вільний. – Дата останнього доступу : 24.09.2020. – Назва з екрана.

  • Умер известный николаевский художник Вячеслав Иваницкий [Електронний ресурс] // Південна правда. – Електрон. дані. – Режим доступу : http://www.up.mk.ua/mainpage/show_item/88289, вільний. – Дата публікації : 02.07.2022. – Дата перегляду : 29.09.2023. – Назва з екрана.

➤