Бредихін Федір Олександрович

астроном, астрофізик

(1831-1904)

                                       Біографічна довідка

Бредихін Федір Олександрович народився 8 грудня 1831 року зовсім поруч з Миколаєвом – в селі Петрово-Солониха Миколаївського району Миколаївської області. Батько Олександр Федорович був військовим моряком, брав участь у турецькій кампанії 1827-1829 років, в Синопському бою. Мати Антоніна Іванівна доводилася рідною сестрою адміралу Григорію Рогулі – другому коменданту Севастополя, учаснику героїчної севастопольської оборони. Крім Федора в сім’ї було ще одинадцятеро дітей – троє дочок і восьмеро синів. Перші дитячі роки Федора Олександровича пройшли в селі Сергіївка (нині Березнегуватський район), названому так, очевидно, на честь прадіда, астронома Сергія Олександровича Бредихіна, який служив у гвардії в часи Катерини II. Дід майбутнього астронома, теж Федір Бредихін, тільки Сергійович, в молодості служив у лейб-гвардії кінного полку. І баба у майбутнього астронома була чудова – Марія Сидорівна Біла, дочка кошового отамана Війська Запорозького Сидора Білого, що бився на Кінбурні проти турків поруч з фельдмаршалом О. В. Суворовим і загинув. На косі йому поставлений пам’ятник.

Коли Федір підріс, сім’я повернулася у Петрово-Солониху, де в садибі Бредихіних жили кваліфіковані педагоги, які вчили не тільки Федора, його братів і сестер, а й дітей сусідніх поміщиків. Серед вчителів, яких запросив учити своїх дітей О. Ф. Бредихін, були досить значні педагоги свого часу. Серед них колишній директор Херсонської гімназії Соколовський, який викладав математику і зумів пробудити у свого учня любов до точних наук.

У 14 років юнак покинув рідні пенати і вступив у Шляхетний пансіонат при Рішельєвському ліцеї в Одесі. А 1849 року став студентом ліцею. Уже в ці роки проявилися його здібності до математики і фізики. Вивчення точних наук Ф. О. Бредихін продовжив на фізико-математичному факультеті Московського університету (1851-1855 рр.). На останньому курсі Федір Олександрович брав участь у дослідженнях астрономічної обсерваторії. Через два роки після університету Ф. О. Бредихін, не перериваючи роботи, складав магістерські іспити і був призначений виконуючим обов’язки ад’юнкта по кафедрі астрономії.

Перша його наукова праця надрукована в 1861 році і мала назву «Декілька слів про кометні хвости». 1862 року захистив магістерську дисертацію «Про хвости комет», а через три роки здобув ступінь доктора астрономії. Від 1863 року став виконувати обов’язки екстраординарного професора, 1865-1873 рр. – ординарного професора Московського університету. В 1869-1870 рр. Ф. О. Бредихін – професор Університету св. Володимира в Києві.

В 1873-1890 роки Федір Олександрович Бредихін займав пост директора Московської обсерваторії. Завдяки працям Бредихіна і його найближчих учнів Московська обсерваторія здобула світову популярність. Федір Олександрович приступив до видання «Анналів Московської обсерваторії» і за 17 років випустив 12 томів по 40 друкованих аркушів кожний). Цей період діяльності Ф. О. Бредихіна – найбільш продуктивний. Дослідження Ф. Бредихіна охоплюють багато сфер астрономії, однак широко відомим він став саме завдяки роботам з астрофізики комет. Учений розвинув теорію кометних форм Бесселя, створив механічну теорію кометних форм, яка давала змогу описати рух речовини і поблизу голови, і в хвості комети. Ф. Бредихін створив класифікацію кометних хвостів, яка здобула світове визнання і застосовується досі. Одним із перших розпочав вивчення спектрів голів комет. Розвинув і розширив теорію утворення метеорних потоків унаслідок розпаду ядер комет. Вимірював на рефракторі за допомогою мікрометра розташування малих планет, досліджував помилки мікрометричного гвинта. Бредихін досліджував і багато інших сфер астрофізики. Заснував астрофотографічну лабораторію та наукові школи з астроспектроскопії, астрофотографії та астрофотометрії. Вчений зробив вагомий внесок в інструментальну оптику і гравіметрію.

Велику популярність серед москвичів наш земляк здобув своїми публічними виступами. Його лекції закінчувалися шквалом оплесків. Ф. О. Бредихін став світилом астрономічної науки і його обирають почесним членом Академій Німеччини, Англії, Італії та Франції.

1890 року Ф. О. Бредихіна обрали академіком і призначили директором Пулковської обсерваторії. Вчений-академік з сім’єю переїхав до Петербургу. Він розширив коло астрофізичних спостережень і залучав до роботи в обсерваторії талановитих молодих дослідників з різних університетів Росії. Ця нова посада дала можливість Федору Олександровичу об’їхати і допомогти в роботі всім вітчизняним обсерваторіям. Він уважно знайомився з роботою обсерваторій Києва, Харкова, Одеси та Миколаєва. Ф. О. Бредихін знайомився з роботою європейських обсерваторій, побував в Берліні, Відні та Лондоні. 1895 року він залишив керівництво Пулковською обсерваторією, але науковими дослідженнями продовжував займатися до кінця свого життя. Наш знаменитий земляк-астроном залишив понад 200 наукових праць і плеяду учнів – продовжувачів його справи.

Нове ХХ століття принесло Федору Олександровичу непоправні втрати. Несподівано помер улюблений син Дмитро, який виявив великі здібності до математики, а незабаром померла і дружина Ганна Дмитрівна. Ф. О. Бредихін став гостро відчувати свою самотність. Здоров’я вченого поступово погіршувався, а весною 1904 року він ще й застудився. 14 травня 1904 року Олександр Федорович Бредихін помер. Похований Ф. О. Бредихін в сімейному склепі поруч з дружиною і сином в селі Погост недалеко від містечка Кінешма (Івановська область РФ) на мальовничому березі Волги. У місцевому музеї відвідувачі знайомляться з його життям і діяльністю.

Ім’ям Бредихіна названа мала планета (786) Бредихіна – астероїд головного поясу, відкритий 20 квітня 1914 року Францем Кайзером в Гейдельберзі, Німеччина.

1970 року на честь Федора Олександровича Бредихіна одному з кільцеподібних кратерів Місяця було присвоєно ім’я Бредихіна.

 1946 Академія наук СРСР встановила премію ім. Ф. О. Бредихіна за визначні дослідження в галузі астрономії.

В СРСР були випущені поштові марки, присвячені Ф. О. Бредихіну: поштова марка СРСР, 1954 рік: Ф. О. Бредихін, В. Я. Струве, А. А. Білопільський та поштова марка СРСР, 1956 рік: Ф. О. Бредихін «125 лет со дня рождения».

Ім’ям Бредихіна названі населений пункт, площа, вулиця, провулок в Росії.

На миколаївській землі спочиває прах родичів вченого-астронома: на сільському кладовищі в Петрово-Солонисі – батьків, а в Сергіївці – діда і бабки. Місцеві жителі від малого до великого знають про своїх відомих земляків, тому що перекази про знамените сімейство передається тут із покоління в покоління, а вчителі з дитинства прищеплюють дітям інтерес до історії рідного краю. До старої садиби в Сергіївці, яку збудував ще дід вченого, ставляться з великою повагою, мріють про те, щоб відремонтувати її та надати статус пам’ятника, адже в цьому будинку у діда не раз гостював майбутній знаменитий астроном Федір Олександрович Бредихін. 2013 року на будинку з’явилася табличка. В селі Петрово-Солониха, недалеко від  Петро-Павлівської церкви, вік якої більше 200 років, встановлено гранітну дошку на честь Федора Олександровича Бредихіна. На полірованому чорному граніті – портрет відомого астронома, зоряне небо, телескоп, основні відомості про видатного земляка. Виготовлена ​​стела завдяки меценату Михайлу Кондратьєву.

Література про життя та діяльність

  • Бредихин (Ф. А.) // Энцикл. словарь Брокгауз и Ефрон. – Томъ ІV. – СПб., 1891. – С. 635.
  • Бредихин Федор Александрович // БСЭ. – 3-е изд. – Москва, 1971. – Т. 4. – С. 17.
  • Бредихін Федір Олександрович // УРЕ. – 2-ге вид. – Київ, 1978. – Т. 2.– С. 27.
  • Бредихин Федор Александрович : [биогр. справка] // Николаевцы. 1789 – 1999: энцикл. словарь. – Николаев, 1999. – С. 71.
  • Хоменко, К. Д. Бредихін Федір Олександрович : [біогр. довідка] / К. Д. Хоменко // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2004. – Т. 3 : Біо-Бя. – С. 439-440.
  • Шитюк, М. М. Бредихін Федір Олександрович / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров // Шитюк, М. М. Землі української постаті знані : навч. посіб. / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров. – Миколаїв, 2011. – С. 109-111.
  • Шитюк, М. М. Бредихін Федір Олександрович / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров // Шитюк, М. М. Слава і гордість Миколаївщини : навч. посіб. / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров. – Миколаїв : Шамрай П. М., 2012. – С. 67–69.

*  *  *

  • В память о директоре Пулковской обсерватории // Рідне Прибужжя. – 2013. – N 29(18 лип.). – С. 15 : фот.
    Селу Петрово-Солонихе, где родился и провел свое детство Федор Бредихин,  исполнилось 245 лет. К юбилею села открыли памятный знак в честь великого астронома.
  • Игнатчук, В. Петрово-Солонихе исполнилось 245 лет! : [к 245-летию села приурочено открытие мемориального знака в честь великого астронома Федора Александровича Бредихина] / В. Игнатчук // Южная правда. – 2013. – N 76(16 июля). – С. 1,3 : фот.
  • Когда умер астроном Федор Бредихин, в небесах увидели телескопическую комету // Николаевские новости. – 2016. – N 19(10 февр.). – С. 8 : фот. – (Знаменитые николаевцы).
  • Кондратьев, М. Удивительный мир за точкой на карте : экспедиция в Сергеевку: [на родину Федора Александровича Бредихина] / М. Кондратьев // Южная правда. – 2013. – N 20(21 февр.). – С. 3. : фот.
  • Маргулис, С. Светило мировой астрономической науки : [Бредихин Федор Александрович] / С. Маргулис // Южная правда. – 2014. – N 148(9 дек.). – С. 4 : фот.
  • Федір Олександрович Бредіхін // Юний технік України. – 2011. – N6. – С. 15.
  • Христова, Н. Большой праздник в Петрово-Солонихе : [к 245-летию села приурочено открытие памятной стелы в честь Федора Александровича Бредихина] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2013. – N 78(16 июля). – С. 1 : фот.
  • Христова, Н. Из рода Бредихиных : [воспоминания о Федоре Алексеевиче Бредихине] / Н. Христова // Вечерний Николаев. – 2013. – N 51(2 мая). – С. 5 : фот.

Web-ресурси

  • Бредихін Федір Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://esu.com.ua/search_articles.php?id=37679, вільний. – Дата останнього доступу : 02.03.2021. – Загол. з екрану.
  • Бредихін Федір Олександрович (1831-1904) [Електронний ресурс] // Регіональний інформаційний портал «Прибужжя» : офіційний сайт. – Режим доступу : http://www.regportal.mk.ua/2012-03-21-12-12-30/846—-1831-1904, вільний. – Дата останнього доступу : 02.03.2021. – Загол. з екрану.