Ти мусиш нам співця назвати,
Адже умів лиш він один
Рабів німих так захищати.
А хто так оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?
Тарас Григорович Шевченко – людина високих моральних людських якостей, що стоїть нарівні з кращими світовими творцями-мислителями. Він залишається серед нас, українців, і далі невмирущим як поет, як геній, як поводир, що показує нам шляхи у боротьбі за наші ідеали. Беручи всю світову літературу, важко знайти серед письменників другу подібну постать, що пройшла б такий же винятковий життєвий шлях; що вийшла б із самих низів і досягла б найбільшого злету творчого генія. 5 березня працівники відділу обслуговування читачів-учнів 5 – 9 класів запросили до себе своїх постійних друзів – вихованців клубу юних моряків та учнів спеціалізованого інтернату №3 – на літературно-музичну композицію «Струни Кобзаревого серця», щоб вшанувати пам’ять нашого Тараса Григоровича Шевченка, перегорнувши окремі сторінки його життєвого шляху. Співробітники відділу підготували цікаві факти з життя поета, декламували уривки з його найкращих творів, але родзинкою свята стали театралізовані моменти з біографії Кобзаря. Під звуки чарівної музики, наче з потаємної глибини століть, виринали жіночі постаті муз Тараса Григоровича. Одних любив він, інші любили його. Всі вони прекрасні, витончені, натхненні. Серед них – перше кохання поета – Оксана Коваленко, «славна молодичка» Ганна Закревська, актриса Катерина Піунова, княгиня Варвара Рєпніна та остання муза Кобзаря Ликера Полусмак. Всі вони відіграли важливу роль в житті поета, надихали його поезію. Після заходу бібліотекарі ознайомили читачів з книжковою виставкою портретом «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».